Вода для кота: норма і чому кіт не п’є воду

Скільки води має пити кіт в день, залежить від його ваги, корму й навіть погоди за вікном. Коти п’ють мало від природи, тому власники рідко відстежують, чи вистачає улюбленцю рідини. А дарма: брак води швидко б’є по нирках і загальному самопочутті. Зібрали все про норму, ознаки зневоднення і робочі способи привчити кота пити більше.

✓ Перевірено ветеринаром

Скільки води на день має пити кіт

Коти від природи п’ють мало, тож власники часто й не помічають, скільки води випив їхній улюбленець. Але якщо кіт раптом зовсім перестав підходити до миски, це привід придивитися уважніше. Іноді причина дрібна й минає сама, щойно прибрати те, що заважало. А іноді за нею стоїть хвороба.

Єдиної цифри, скільки коту треба пити, не існує. Потреба у воді залежить від двох груп факторів: внутрішніх і зовнішніх.

Внутрішні фактори:

• Вага. Що більший кіт, то більше рідини йому потрібно.
• Вік. Кошенята отримують достатньо вологи з материнським молоком, тому п’ють мало. У старших котів спрага навпаки часто посилюється.
• Тип харчування. Що більше вологи в кормі, то рідше кіт п’є. На сухому кормі води треба більше, ніж на вологому. Потреба зростає й тоді, коли в раціоні забагато солі або мало білка.
• Активність. Рухливий кіт витрачає більше рідини, ніж той, що цілими днями спить на дивані.
• Вагітність і годування кошенят. У цей час кішка зазвичай п’є більше.
• Здоров’я. Після операції чи на тлі ліків спрага може змінитися. І відмова від води, і надмірне пиття бувають ознакою хвороби.

Зовнішні фактори:

• Погода. Що спекотніше й сухіше повітря, то сильніше кіт хоче пити.
• Стрес. Через переїзд, гучний ремонт, самотність чи появу в домі нової тварини кіт може пити більше або менше, ніж зазвичай.

Усе це впливає на денну норму, тож тримайте фактори в голові, коли прикидаєте, скільки води потрібно саме вашому коту.

Як розрахувати добову норму

Для орієнтиру є проста формула: 30 мл води на кожен кілограм ваги плюс ще 70 мл. Наприклад, коту вагою 3 кг виходить близько 160 мл на добу. Це саме орієнтир, а не точна цифра: реальна потреба гуляє залежно від корму, погоди й активності.

Гнатися за точністю до мілілітра не варто. На потребу у воді впливає купа всього, і раціон тут чи не головне. Розберімо, як різні типи їжі змінюють картину.

• На сухому кормі. Сухі гранули майже не містять вологи, тому пити кіт має у 2-3 рази більше за обсяг з’їденого корму. Точна цифра залежить від якості корму та відсотка вологи в ньому.
• На вологому кормі. Шматочки в соусі це десь 80% вологи, тож із миски кіт п’є помітно менше.
• На натуральній їжі. Тут вологи теж вистачає, особливо коли в мисці є бульйон, кефір чи підлива.

Якщо кіт наїдається вологого корму чи натуралки, він може й зовсім рідко зазирати в миску. Це нормально, панікувати не треба. Одне правило незмінне: чиста вода має стояти завжди, хоч би що кіт їв.

Яку воду давати коту

Вода потрапляє в організм кота не лише з миски. Джерел насправді три, і кожне впливає на те, скільки тварині треба допити з посуду.

• Вода з корму. Сухі гранули містять до 10% вологи, вологі корми до 80%. Здоровий кіт на вологому кормі може покривати майже всю денну норму саме так.
• Метаболічна вода. Вона утворюється, коли організм переробляє білки, жири й вуглеводи. Один грам жиру дає 1,07 г води, білок 0,41 г, вуглеводи 0,6 г. На кожні 100 ккал виходить приблизно 10-16 мл.
• Питна вода. Та, що з миски (стояча) або з-під крана чи фонтанчика (проточна). Вимога одна: вона має бути чистою, бо від цього прямо залежить здоров’я кота.

Якій воді віддати перевагу:

• Вода з-під крана. Підійде, якщо ви впевнені в її якості й знаєте, що шкідливих домішок у ній немає. Перед тим як налити, її варто пропустити через побутовий фільтр або дати відстоятися кілька годин.
• Бутильована вода. Має збалансований мінеральний склад, тому годиться і людям, і тваринам.

Яку воду давати не варто:

• Кип’ячену. Мінералів у ній майже не лишається, а при кип’ятінні утворюється осад із твердих частинок. Для кота це шкідливо.
• Дистильовану. У ній майже немає солей і мінералів, тому вона не затримується в організмі й спраги по суті не вгамовує.
• Мінеральну. Мінералів у ній, навпаки, забагато для котячого організму.

І не давайте коту пити з калюж, унітаза, відра з брудною водою чи просто з підлоги, коли миска перекинулася.

Вода в мисці має бути свіжою, тому міняйте її регулярно, особливо якщо вона просто стоїть. Саму миску мийте щодня, а в спеку двічі-тричі на день.

Багато котів люблять проточну воду з крана чи фонтанчика. Почасти це інстинкт: предки сучасних котів жили в теплих посушливих краях, де стояча вода частіше бувала небезпечною. До того ж проточна вода здається котам прохолоднішою й чистішою за налиту в миску. Якщо ваш кіт із таких, поставте йому напувалку-фонтан із постійною циркуляцією, а підібрати модель можна в розділі питних фонтанчиків.

Чому важливо пити достатньо води

Від водного балансу залежить і самопочуття, і активність кота. Тіло тварини приблизно на 60-70% складається з води, тож без неї жодна внутрішня система не працюватиме як слід.

Терморегуляція

У спеку ссавці охолоджуються через піт: волога випаровується зі шкіри й знижує температуру тіла. У котів потові залози теж є, але шерсть заважає їм працювати на повну. Тому більшість таких залоз сховані там, де шерсті менше: на подушечках лап, на мордочці, біля сосків і анального отвору.

Найчастіше кіт остуджується вилизуванням: слина випаровується з шерсті й трохи знижує температуру. А щоб тієї слини вистачало, коту треба добре пити.

У сильну спеку кіт іноді починає дихати з відкритим ротом і висолопленим язиком, майже як собака. Так він вдихає прохолодніше повітря, але разом із диханням знову втрачає вологу.

Транспортування поживних речовин

Вода розносить поживні речовини, мінерали й ферменти до клітин і тканин. Вона ж працює розчинником: без неї організм не переробить їжу й не виведе продукти розпаду.

Перетравлення їжі

Без води не було б і травлення. Усі травні соки це вода з розчиненими в ній речовинами. Тільки у водному середовищі поживні речовини всмоктуються з кишківника в кров і розходяться по тілу.

Відходи обміну речовин теж виходять розчиненими у воді, разом із сечею й калом.

Вода ще й тримає тканини еластичними, змащує суглоби й бере участь у роботі м’язів.

Майже всі процеси в організмі кота йдуть за участю води, тому вона весь час витрачається. Кіт втрачає вологу з диханням і з усіма виділеннями: сечею, калом, потом, слізьми. Ці втрати безперервні, тож і поповнювати воду треба постійно. Звідси висновок простий: свіжа вода має бути коту доступна завжди.

Коли води бракує, збивається водно-сольовий баланс і гальмується обмін речовин. Починається зневоднення, росте ризик сечокам’яної хвороби та інших проблем. На тлі зневоднення нерідко виникає й запор у котів, бо сухому калу важче проходити кишківником.

Ознаки зневоднення та його небезпека

Зневоднення це коли організму не вистачає води для нормальної роботи. Стан небезпечний: він тягне за собою важкі ускладнення, а в найгіршому разі кіт може загинути.

Причини зневоднення:

• Немає прямого доступу до води: кіт довго пробув у зачиненому приміщенні, застряг на дереві, миска стоїть порожня.
• Інфекційні хвороби, через які тварині важко пити: запалення зубів і ясен, параліч м’язів гортані, біль у суглобах. Коту боляче ковтати, а під час гарячки спрага взагалі притуплюється.
• Розлад травлення: пронос і блювання швидко забирають з організму рідину.
• Відкриті рани та внутрішні кровотечі.
• Хвороби нирок.
• Цукровий діабет.
• Отруєння токсичними речовинами.

Як зрозуміти, що в кота зневоднення? Початкову стадію помітити складно, бо явні симптоми з’являються вже тоді, коли рівень рідини в організмі впав приблизно на 10%.

1. Легка стадія: води в організмі поменшало менш ніж на 5%. Симптомів майже немає, тому розпізнати її важко. Можна хіба що помітити легку млявість і зміну стану носа. У здорового кота ніс вологий і прохолодний. Але якщо тварина спить, сухий і теплий ніс це норма.
2. Середня стадія: нестача рідини на рівні 5-10%. Тут уже видно: слизові сухі й бліді, шкіра втрачає пружність (защипнута складка довше розправляється), слина стає в’язкою й густою, кіт більше хоче пити, дихання й серцебиття пришвидшуються.
3. Тяжка стадія: рідини менше на 10% і більше. Кіт стає млявим, сонним, відмовляється від їжі, серце калатає, з’являється задишка, тварина шукає тихий темний куток, щоб усамітнитися.

Рідкі походи в туалет теж сигнал зневоднення. А якщо кіт тужиться, але сечі немає зовсім, це вже привід терміново бігти до лікаря: страждає сечовидільна система.

Чому кіт не п’є воду

Коти п’ють мало, і це спадок предків: дикі коти жили в посушливих краях і звикли обходитися крихтами вологи. Але домашньому коту вода однаково потрібна, тому варто стежити, щоб він випивав свою норму.

• Кіт добирає більшу частину води з вологого корму або натуральної їжі.
• Не подобається сама вода: чути запах домішок, залишки засобу для миття посуду, або вода просто застоялася.
• Брудна напувалка.
• Миска стоїть у незручному місці: на проході, у гучному кутку, поруч із лотком.
• Кіт переживає стрес.
• П’є з іншого джерела: склянки на столі, унітаза, калюж.
• Мало рухається, тому й рідини витрачає небагато.
• Прохолодна волога погода.
• Кіт відновлюється після операції.

Іноді відмова від води це сигнал хвороби. Тоді поряд з’являються й інші симптоми: запалення в роті, проблеми з травленням, пухлини, респіраторні хвороби, кровотечі, хвороби нирок. У рідкісних випадках так може проявлятися навіть сказ.

Якщо кіт різко став пити менше або зовсім відвернувся від миски, не пускайте це на самоплив. Спостерігайте за поведінкою, перевіряйте, чи він взагалі їсть. Без їжі здоровий кіт протримається днів зо три, та й то лише за умови, що п’є воду.

Як зрозуміти, що кіт мало п’є

Підозрюєте, що кіт став пити менше? Це можна перевірити. Поспостерігайте, як він підходить до миски: насправді п’є чи лише нюхне й іде геть. Тільки спершу переконайтеся, що інших джерел води вдома немає.

Налийте відміряну порцію води мірним посудом і за добу подивіться, скільки лишилося. Так ви побачите, скільки кіт випив, і порівняєте з нормою. Зробіть поправку на те, що частина води просто випарувалася. Такі заміри корисно влаштовувати кілька разів на рік.

Є й простіший шлях: придивитися до ранніх ознак зневоднення. Це сухий ніс, млявість, тьмяна шерсть, рідкі походи в лоток.

Причин може бути багато: незручна чи брудна миска, застояна вода, стрес, хвороби нирок чи рота, або ж кіт просто наїдається вологого корму й добирає воду з нього. Часом усе вирішує дрібниця: фонтанчик замість миски або нове, спокійніше місце для неї.

Як привчити кота пити воду

У котів характер незалежний, силою тут нічого не доб’єшся. Тому до нормального питного режиму краще привчати змалку, поки звички ще тільки формуються.

• Поставте миску в зручному місці: подалі від проходу, гучних кутків, лотка й миски з кормом.
• Стежте за чистотою: міняйте воду й мийте миску, особливо в теплу пору.
• Спробуйте іншу миску: пластик, скло, кераміку, метал. Якщо кіт грається з мискою й перекидає її, візьміть стійку, із силіконовим фіксатором до підлоги.
• Поставте фонтан замість миски: якщо коту більше до душі проточна вода, потік дасть напувалка-фонтанчик.
• Запропонуйте іншу воду: замість водопровідної налийте бутильовану.
• Розставте кілька мисок по різних кімнатах, щоб кіт міг попити будь-де.
• Приберіть конкурентів: зачиняйте двері у ванну й туалет, накривайте акваріум і ємності з водою для квітів.
• Капніть у воду трохи соусу з корму: запах привабить кота до миски.

Є й хитрощі з годуванням. Щоб кіт пив більше, можна розмочити сухі гранули, перевести його на вологий корм або підлити трохи води в той, що він уже їсть. Але такі зміни краще обговорити з ветеринаром, особливо якщо кіт уже відмовляється від води.

Вологий корм здатен покрити більшу частину, а то й усю потребу кота у воді. Головне, щоб корм був якісний, зі збалансованим складом, де достатньо й поживних речовин, і мінералів, і вітамінів.