Отруєння у котів: симптоми, причини і що робити

Більшість котів обережні, мають тонкий нюх і дуже перебірливі в їжі, тому отруєння у котів трапляється рідше, ніж в інших тварин. Але якщо кіт усе ж ковтнув отруту, власник має вчасно розпізнати симптоми, надати першу допомогу і знати, коли терміново везти тварину до ветеринара.

Перевірено ветеринаром

Причини отруєнь

Отрута потрапляє в організм кота різними шляхами. Розгляньмо найпоширеніші причини.

Неякісний корм

Коти рідко ковтають отруту з різким запахом чи смаком. Але дуже голодний кіт може їсти поспіхом, не розбираючи, що в мисці, і тоді легше отруїтися зіпсованою чи неякісною їжею. Гірше оцінює корм і кіт, який втратив нюх. А ось здоровий і ситий кіт зазвичай добре обнюхує їжу перед тим, як зʼїсти. Тому харчові отруєння у котів трапляються рідше, ніж в інших тварин.

Поїдання отруєної здобичі

У багатьох котів сильний мисливський інстинкт. А дрібні гризуни чи птахи й самі бувають отруєні, тож кіт, який їх упіймав, отримує отруту разом зі здобиччю.

Їжа зі столу людини

Іноді винуватцем стає сам власник. З найкращих міркувань він підгодовує кота зі свого столу, і той залюбки все зʼїдає. Але барвники, консерванти, деякі спеції та продукти, безпечні для людини, у кота можуть викликати отруєння.

Дослідницька поведінка

Небезпечною буває і звичайна цікавість. Коти, особливо кошенята й молоді тварини, досліджують усе незнайоме: обкушують листя кімнатних квітів (серед яких трапляються отруйні для котів), граються з дрібними предметами і пробують їх на зуб.

Забруднення шерсті

А найчастіше отрута потрапляє в організм, коли кіт вилизує власну шерсть. Навіть якщо він не став їсти небезпечну речовину, її частинки осідають на шерсті й лапах, а потім кіт злизує їх під час умивання.

Лікарські засоби

Отрута потрапляє в організм не тільки через шлунок. Через особливості обміну речовин коти дуже чутливі до багатьох ліків. Тож якщо давати їх самостійно, без консультації з ветеринаром, можна серйозно нашкодити здоровʼю кота.

Побутова хімія

Звична побутова хімія для кота часто токсичніша, ніж для людини. Дається взнаки і маленька вага тварини: доза, безпечна для людини, для кота може виявитися смертельною.

Види отруєнь у котів

За тим, як довго отрута надходить в організм, розрізняють дві форми отруєння.

Гостре отруєння

Виникає, коли кіт одразу отримує токсичну дозу отрути. Симптоми зʼявляються раптово і яскраво.

Хронічне отруєння

Розвивається, коли отрута надходить потроху і довго, малими дозами, які поодинці симптомів не дають. Ознаки наростають поступово, у міру того як отрута накопичується в організмі й дедалі більше порушує роботу внутрішніх органів.

Діагностика отруєння

Якщо невідомо, з чим саме контактував кіт, поставити діагноз буває складно навіть досвідченому ветеринару. Небезпечних для котів речовин багато, а симптоми отруєння часто схожі на ознаки інших хвороб, як інфекційних, так і ні. Скажімо, раптова млявість може бути ознакою отруєння, а може вказувати й на інші проблеми зі здоровʼям.

Але при гострому отруєнні є ознаки, за якими його можна запідозрити:

• раптовий початок хвороби;
• поява неврологічних порушень (млявість, пригнічений стан, безпричинна агресія, судоми, порушення рівноваги і координації рухів, конвульсії, втрата свідомості);
• порушення роботи травної системи (блювання, слинотеча, відмова від їжі, посилена спрага, болючість у ділянці живота, діарея);
• розлади дихання (задишка, зміна глибини і ритму дихальних рухів, пригнічення і зупинка дихання).

При хронічному отруєнні ветеринар спершу має виключити інші причини нездужання. Тут допомагає докладний розбір раціону й умов утримання кота, а також лабораторні аналізи:

• загального аналізу крові;
• біохімічного аналізу крові;
• специфічних токсикологічних досліджень біоматеріалу (сечі, крові тощо), які встановлюють наявність в організмі отрут різного походження.

Симптоми отруєння у котів

Хоча отруєння різними речовинами часто схожі між собою, у деяких є характерні ознаки, за якими можна здогадатися, що саме подіяло на кота. Уважному власнику легше вчасно розпізнати, що коту зле. Розгляньмо отрути, з якими кіт може зіткнутися просто вдома.

Щуряча отрута (варфарин і подібні сполуки)

• блідість видимих слизових оболонок;
• задишка;
• кривавий пронос;
• поява крові в сечі;
• відкашлювання мокротиння з прожилками крові;
• кульгавість та ін.

Отруйні принади для щурів притягують й інших тварин, у тому числі котів. Кіт може отруїтися і тоді, коли зʼїсть уже отруєного гризуна. За один раз отрути надходить небагато, і відразу серйозної шкоди вона не завдає. Але якщо кіт регулярно отримує малі дози, це навіть небезпечніше за одну велику.

Парацетамол

• блідість, синюшність видимих слизових оболонок;
• набряки лап, морди;
• анорексія;
• блювання.

Парацетамол є майже в кожній аптечці, і власники іноді з незнання дають його коту, щоб зняти біль чи збити температуру. Робити цього не можна: для котів він дуже токсичний, руйнує еритроцити і важко вражає печінку.

Інсектициди

Симптоми отруєння інсектицидами (засоби від шкідників рослин, репеленти від комарів і мух, протиблошині засоби):

• слинотеча;
• сльозотеча;
• біль у ділянці живота;
• блювання;
• діарея;
• блідість, потім синюшність видимих слизових оболонок;
• судоми, конвульсії, кома.

Засоби від комах, призначені для людей чи рослин, не можна використовувати на тваринах. Якщо така речовина випадково потрапить на шерсть, кіт злиже її під час умивання. У малих дозах інсектициди є й у деяких протиблошиних нашийниках, і окремі коти реагують на них надто гостро.

Анілінові барвники

Симптоми отруєння аніліновими барвниками (можуть міститися в кольорових крейдах, грифелях кольорових олівців, кремі для взуття тощо):

• пригнічений стан;
• блювання;
• задишка;
• конвульсії;
• синюшність видимих слизових оболонок.

Відбілювальні засоби

• блювання, іноді з домішкою крові;
• біль у ділянці живота;
• діарея;
• при вдиханні парів сльозотеча, кашель, утруднене дихання.

Навряд чи кіт їстиме відбілювач свідомо. Але якщо речовина потрапить на шерсть, він вилизуватиме забруднене місце і так отруїться.

Антифриз

Симптоми отруєння антифризом (містить етиленгліколь):

• задишка, утруднення дихання;
• тахікардія;
• блювання;
• зменшення кількості сечі;
• розлад координації рухів;
• млявість, слабкість;
• зниження рефлекторних реакцій, кома.

Антифриз котам смакує. Кіт може не тільки злизати його з шерсті, а й напитися, якщо рідина стоїть у відкритому доступі.

Дезінфікувальні засоби

Симптоми отруєння дезінфікувальними засобами і засобами для захисту деревʼяних виробів (містять феноли, крезоли та подібні до них сполуки):

• слинотеча;
• біль у ділянці живота;
• іноді блювання і діарея;
• слабкість;
• конвульсії;
• ознаки гострої серцево-судинної недостатності.

Отруїтися можна навіть від контакту шерсті з підлогою чи деревʼяними поверхнями, які щойно обробили нерозведеним побутовим засобом дезінфекції.

Перша допомога при отруєнні кота

Якщо отрута потрапила на шерсть, перше завдання, не дати коту її злизувати. Шерсть треба якнайшвидше відмити милом і великою кількістю теплої води, а потім добре просушити, щоб кіт не переохолодився.

Порошкоподібну отруту мочити не можна, її вичісують сухою щіткою. А дьоготь чи рідке автомобільне мастило з шерсті допоможе зняти тепла рослинна олія.

Сильно забруднену шерсть краще зістригти, а шкіру вимити теплою мильною водою. Якщо вистригти все не виходить або кіт у такому стані, що зволікати не можна, закрийте брудну ділянку повʼязкою чи вдягніть на кота післяопераційний комір.

Якщо ви знаєте, що кіт проковтнув отруту, але симптомів ще немає, отруту треба швидко вивести зі шлунка. Найкраще одразу викликати ветеринара додому або відвезти кота в найближчу клініку на промивання шлунка.

А якщо симптоми вже зʼявилися, везіть кота в клініку якомога швидше. Самостійні спроби викликати блювання, дати активоване вугілля, інші ліки чи воду часто не допомагають, а то й погіршують стан. При багатьох отруєннях життя кота залежить саме від того, як швидко йому нададуть фахову невідкладну допомогу. Кожна хвилина зволікання може коштувати дуже дорого.

Лікування отруєння котів у ветеринара

Якщо є змога, візьміть із собою в клініку саму отруту або її упаковку. На упаковках побутової хімії та ліків зазвичай вказано склад і що робити при отруєнні. Часто лікування вимагає інтенсивної терапії і заходів, які підтримують роботу організму.

У клініці лікар спершу оцінює роботу серця, дихання і нервової системи. Якщо стан тяжкий, коту одразу починають вводити підтримувальні ліки й рідини.

Далі роблять усе, щоб отрута більше не надходила в організм: промивають шлунок, дають сорбенти й проносне, очищають шкіру та слизові, вводять антидот, якщо отрута точно відома. Потім лікування спрямоване на те, щоб стабілізувати кота і відновити постраждалі органи.

Догляд і правила харчування після отруєння

Після отруєння коту потрібне не тільки лікування, а й окремий догляд, поки він відновлюється. Залежно від того, що саме постраждало, ветеринар підкаже, як утримувати кота і чим його годувати.

Під час лікування коту можуть призначити спеціальну ветеринарну дієту. Та й після одужання якийсь час знадобиться особливе харчування. Коли і як повертати кота на звичний корм, вирішуйте разом із ветеринаром, який його лікував.

Поради лікаря варто переказати всім у сімʼї. Кожен, хто доглядає кота й насипає йому корм, має розуміти, наскільки важливо їх дотримуватися.

Ліки, пробіотики (наприклад, Vet Expert BioProtect), вітамінно-мінеральні комплекси та інші призначені засоби давайте строго за рекомендацією лікаря, з потрібним дозуванням і тривалістю курсу.

І під час одужання, і потім стежте, щоб у кота завжди була чиста питна вода. У середньому коту потрібно 40-50 мл води на кілограм ваги на добу.

Профілактика отруєння у котів

1. Тримайте побутову хімію та лакофарбові матеріали щільно закритими, в окремому місці, куди не дістануться ні тварини, ні діти. Поки прибираєте чи ремонтуєте з ними, не пускайте кота в кімнату.
2. Давайте коту якісний повноцінний корм. Якщо у нього чутливе травлення, беріть спеціальні раціони, як-от Brit Premium by Nature Cat Sensitive. Не підгодовуйте кота зі столу і не залишайте без нагляду людську їжу чи відкрите сміттєве відро.
3. У кота завжди має бути свіжа вода. Миски для корму й води тримайте чистими, а воду міняйте щонайменше раз на день.
4. Не давайте коту доїдати спійманих гризунів чи птахів і підбирати щось надворі.
5. Не лікуйте кота ліками з людської аптечки. Ветеринарні препарати давайте тільки за призначенням лікаря, з правильним дозуванням, тривалістю курсу і способом застосування.
6. Не випускайте кота на ділянку одразу після обробки від шкідників чи бурʼянів. А коли бризкаєте одяг репелентом від комарів і мух, стежте, щоб засіб не потрапив на шерсть кота, і не дозволяйте йому лежати на оброблених речах.

Кожен кіт це жива, допитлива й активна істота. Уберегти його геть від усіх пригод неможливо. Але з цими простими правилами ваш дім і сад стануть для нього набагато безпечнішими.