Як заспокоїти гіперактивну собаку: ознаки, причини і поради

Гіперактивність це коли собака реагує на будь-який подразник занадто бурхливо. На вулиці така собака стає некерованою, на дресируванні не може зосередитися, а в присутності гостей метушиться так, що оточуючим стає некомфортно.

Розбираємо, чому собаки бувають гіперактивними, як розпізнати ознаки гіперактивності собаки і як заспокоїти гіперактивну собаку чи цуценя.

✓ Перевірено ветеринаром

Чому собака може бути гіперактивною

Гіперактивність не завжди вказує на проблему. Цуценя, яке тільки знайомиться з навколишнім світом, природно реагує на все емоційно. З соціалізацією воно стане спокійнішим.

Деякі породи від природи дуже активні:

• Мисливські собаки: тер’єри, гончі, хорти, лайки;
• Пастуші: аусі, шелті, коргі, бордер-колі;
• Північні їздові: маламути, хаскі;
• Охоронні породи: німецькі вівчарки, пінчери, добермани.

В інших випадках винні помилки у вихованні, неправильне утримання або хвороби.

Брак соціалізації

Соціалізація потрібна з раннього віку. Це знайомство з людьми та іншими собаками, привчання спокійно реагувати на гучні звуки, машини, різкі рухи. Без цього навіть дрібниця виводить собаку з рівноваги.

Нестача спілкування з господарем

Собака це соціальна тварина, контакт з власником їй критично важливий. Пси, які надовго залишаються самі, частіше поводяться неадекватно і гіперактивно. Це їхній спосіб виплеснути емоції або привернути увагу.

Відсутність режиму

Собаці потрібен чіткий розпорядок дня. Коли пес знає, у який час буде прогулянка, годування, гра з власником, він почувається в безпеці. Це базова річ для стабільного емоційного стану.

Невідповідне фізичне навантаження

Одній собаці потрібно дві години прогулянки на день, іншій вистачить тридцяти хвилин. Якщо пес не витрачає енергію, він знайде куди її подіти, і це буде розгризена диванна подушка чи скинута зі столу ваза. Але й перенавантажувати собаку не варто: занадто активні тренування роблять психіку збудливою. Якщо не впевнені у нормі для свого пса, почитайте, скільки гуляти з собакою у різному віці.

Брак розумового навантаження

Розум собаки теж треба навантажувати, інакше вона почне «розважатися» сама. Поєднуйте прогулянки з дресируванням, відпрацюванням нових команд і трюків. Удома допоможуть інтерактивні іграшки: пес тренує кмітливість і зайнятий справою.

Стрес і травмуючий досвід

Спокійна атмосфера в сім’ї і добре ставлення до собаки це фундамент її врівноваженості. Якщо пес постійно у стресі, це призведе до гіперактивності, а часом і до агресії.

Нестача сну

Собака, яка не висипається, стає тривожною і дратівливою. Це часто буває в домах, де у пса немає свого тихого куточка або де його постійно будять діти й гості.

Захворювання

Гіперактивність буває симптомом хвороби: гормональних збоїв, проблем з нервовою системою, травм голови. У таких випадках без ветеринара не обійтися: він призначить обстеження і ліки.

Ознаки гіперактивності у собаки

Гіперактивність проявляється по-різному: іноді тільки на вулиці, іноді й удома. Щоб зрозуміти, ваш пес просто енергійний чи дійсно гіперактивний, подивіться на поведінку собак тієї ж породи. Якщо вони поводяться схоже, проблем, скоріш за все, немає. На гіперактивність вказують такі ознаки:

• На прогулянці собака весь час тягне повідець, підбігає до перехожих, гавкає без приводу, бурхливо реагує на інших собак. Після вигулу зазвичай заспокоюється.
• Будь-які нові люди, звуки чи запахи моментально виводять пса з рівноваги. Він реагує навіть на дрібниці і не контролює себе.
• Собака постійно випрошує увагу: плутається під ногами, тягне за одяг, прикушує руки чи ноги, скавчить. Після такого довго не може заспокоїтися.
• Без причини агресує. Конфліктує з іншими тваринами в домі, на дресируванні не може зосередитися, ігнорує команди.
• Має проблеми зі сном: завжди насторожі, не може повністю розслабитися, довго шукає місце для відпочинку. Більшість часу проводить у напівдрімоті, миттєво реагує на будь-який звук.
• Псує шпалери і меблі, гризе взуття. Нав’язливо вилизує шерсть, смокче лапи, постійно чухається.

Усі ці ознаки можуть говорити і про погане самопочуття. Якщо собака раптом почала поводитися інакше, виглядає хворобливо чи стурбовано, краще одразу до ветеринара.

Гіперактивність цуценят

Гіперактивність у цуценят справа звичайна. Маленький пес має бути допитливим і енергійним, бо він тільки знайомиться зі світом. Але це не означає, що на всі його витівки треба заплющувати очі і чекати, поки «переросте». Цуценя потрібно виховувати, соціалізувати і дресирувати, щоб закріпити правильні реакції.

Чому важливо працювати з гіперактивністю

Багато власників думають, що гіперактивність це просто особливість характеру і коригувати її необов’язково. Але звичайна грайливість і гіперактивність різні речі. Просто збільшити час прогулянки, щоб пес «викидав» енергію, не вийде. Треба міняти підхід повністю.

При гіперактивності нервова система собаки весь час у напрузі. Пес постійно у стресі, не може розслабитися, не почувається в безпеці. З часом це виснажує організм і б’є по здоров’ю.

Що робити, якщо у вас гіперактивна собака або цуценя

Якщо підозрюєте у пса гіперактивність, ідіть до зоопсихолога. Він поспостерігає за поведінкою собаки, за вашою взаємодією і знайде, що саме провокує надмірну збудливість.

Спершу спеціаліст поставить вам кілька питань:

1. Який у собаки розпорядок дня, в яких умовах живе, як часто залишається сама. Це допомагає виключити брак спілкування і навантажень.
2. Коли з’явилася небажана поведінка і як прогресувала. Якщо проблема виникла вже у дорослому віці і збіглася зі стресовою подією (переїзд, поява дитини, втрата близького), скоріш за все, у собаки не гіперактивність, а тривога.
3. Як часто проявляється небажана поведінка, у яких позах, що саме її викликає. Можливо, пес реагує тільки на чоловіків, дітей чи гучні звуки.
4. Як пес поводиться вдома без зовнішніх подразників. Зніміть кілька відео, бо так оцінити простіше. Іноді виявляється, що сама атмосфера в домі неспокійна, і поведінка собаки тоді цілком нормальна.

Якщо після опитування спеціаліст запідозрить гіперактивність, він направить вас у клініку. Доведеться здати аналізи крові й сечі, перевірити щитоподібну залозу і пройти інші обстеження за списком ветеринара. Якщо діагноз підтвердиться, собаці можуть призначити седативні препарати.

Як заспокоїти гіперактивну собаку або цуценя

Ліки це лише частина справи. Гіперактивному псу потрібен ще й правильно організований побут. Кілька порад, як заспокоїти гіперактивну собаку у щоденному житті:

• Дайте собаці достатнє фізичне і розумове навантаження. Гуляйте, грайтеся разом, ставте нові завдання, використовуйте інтерактивні іграшки та годівниці-головоломки, які примушують пса «здобувати» їжу.
• Позитивне підкріплення працює: коли пес правильно реагує, давайте ласощі, хваліть. Замість ласощів підійдуть і гранули сухого корму, головне підібрати корм за розміром і активністю собаки. Сварити чи бити пса за помилку категорично не можна.
• Якщо пес намагається маніпулювати небажаною поведінкою, просто ігноруйте. Або перемкніть увагу на команду чи іграшку.
• Встановіть чіткий розпорядок дня і тримайтеся його завжди, навіть на вихідних. Передбачуваність робить собаку спокійнішою.
• Приділяйте собаці достатньо уваги, не лишайте надовго саму.
• Слідкуйте за власним настроєм. Собаки добре відчувають емоції господаря і починають тривожитися, коли він роздратований.