Як собака-помічник Доббі змінив життя ветерана морської піхоти

Раніше Пол Коппола покладався на бойових побратимів, які прикривали його, поки він шукав підземні вибухівки металодетектором. Тепер він розраховує на свого собаку-помічника Доббі, який прикриває його зовсім інакше.

«Він мій спокій, моя безпека, моя підстраховка», каже Пол. «Він ходить зі мною скрізь».

Він справді повернув мені свободу. Мушу визнати: він врятував мені життя.

— Пол Коппола

Перевірено ветеринаром

Після комісування з морської піхоти у 2013 році Пол жив з посттравматичним стресовим розладом та черепно-мозковою травмою. Серед його симптомів були хронічний головний біль, біль у спині та тривожність. Він ходив до логопеда, щоб подолати заїкання, яке з’явилося через кілька місяців після служби.

Його травми були невидимими, каже Пол, і тому їх було складно зрозуміти, і йому самому, і людям навколо. Коли симптоми загострювалися і йому доводилося брати відпустку з роботи інспектором з безпеки на атомній електростанції, його переслідували почуття провини та сорому.

Одужувати Полу допомогли родина, ветерани-однодумці і Доббі. Влітку 2019 року, за порадою дружини Сари, Пол звернувся до Operation Delta Dog, некомерційної організації з Голліса, штат Нью-Гемпшир, яка тренує собак-помічників для ветеранів. Насправді Сара сама заповнила більшу частину заявки і м’яко підштовхнула його завершити процес.

Operation Delta Dog співпрацює з мережею притулків і рятувальних служб по всьому південному сході США, щоб знаходити собак з потрібним характером для роботи помічниками. Потім організація тренує їх і підбирає пари з ветеранами. Вони працюють виключно з собаками з притулків, і якщо собака не підходить, їй все одно знаходять родину.

Коли Operation Delta Dog з’єднали Пола з Доббі, зв’язок виник миттєво. На першій зустрічі Доббі ліг біля ніг Пола і перевернувся на спину, щоб йому почухали живіт. Пол сприйняв це як знак, що собака буде достатньо дружнім для життя з дружиною і двома маленькими доньками. До того ж, щойно вони почали тренуватися разом, Пол помітив, що настрій покращився, а тривога відступила. Доббі переїхав до них назавжди у грудні 2019 року.

«Я ніколи не забуду перший день, коли він вийшов з Доббі після того, як Доббі оселився у нас», каже Сара. «Були різдвяні свята, і він пішов сам робити покупки, сказав, що обійде купу магазинів». Раніше через тривожність Пол не зміг би провести цілий день у різних магазинах. «Я питаю: „Ти впевнений, що хочеш це робити?“ А він: „Так, я йду“».

Зараз Доббі допомагає Полу різними способами. Він навчений відкривати двері і приносити речі Полу, у якого проблеми зі спиною, через які він не завжди може нахилитися і підняти щось сам.

Але найбільше Доббі допомагає просто своєю присутністю, каже Пол. Його компанія дає Полу можливість зосередитися на чомусь іншому, а не на тривозі в людних місцях. Доббі знайшли на вулицях Атланти, штат Джорджія. Він пережив фізичне насильство і страждає від тривожності так само, як і Пол. Це їх зблизило.

Доббі назвали на честь домашнього ельфа з серії «Гаррі Поттер» Дж. К. Ролінг (бо він краде шкарпетки). Доббі одночасно і собака-помічник, і домашній улюбленець. Коли на ньому службовий жилет, він знає, що має виконувати свою роль для Пола. Про цю різницю Полу іноді доводиться нагадувати своїм донькам, 7-річній Елен і 5-річній Еммі, які готові гратися із собакою цілодобово.

Але Доббі, здається, інстинктивно відчуває, коли Пол потребує його, навіть коли він формально не на службі.

Зазвичай ветерани тренуються близько 18 місяців після отримання собаки-помічника, щоб навчитися працювати разом. Під час тренувань навесні 2021 року, коли його програма наближалася до завершення, Пол зрозумів, що не хоче йти з групи.

«Я ще до випуску знав, що хочу залишитися», каже він. «Треба було лише придумати, чим я можу бути корисний, щоб вони дозволили мені залишитися».

Він помітив, що учасники програми іноді повертали собак-помічників, бо ніколи раніше не мали домашніх тварин. Тому він запропонував нову волонтерську роль: допомагати іншим ветеранам не розгубитися, коли собака-помічник з’являється в їхньому житті вперше. Зараз Пол менторить нових ветеранів у програмі, допомагає їм прийняти і доглядати за своїми вихованцями. І своїм прикладом показує, що це працює.

«Просто бути на зв’язку, бути доступним. Для ветерана це дуже багато значить», каже він.

Читайте також

Прості рецепти BBQ-соусу для собак і котів8 ігор для собаки вдома, коли на вулиці спекаПомилки грумінгу собак: 6 речей, яких ніколи не варто робитиГрумінг собаки взимку: купання, розчісування та догляд за лапамиЯк розчісувати собаку: повний гайд за типом шерстіЗимовий одяг для собак: як зігріти улюбленця і не відстати від модиЧому собаки усміхаються? Чи це нормально?Спокійні породи собак для квартири: 10 домашніх лежнів

Тим часом тренування з Доббі тривають. Можливо, з часом симптоми Пола стануть важчими або деякі завдання стануть складнішими.

Пол вважає, що їм з Доббі важливо продовжувати розвиватися як робочій парі, і знає, що команда Operation Delta Dog завжди готова допомогти. Організація підтримує зв’язок з усіма своїми випускниками, багато з яких стають волонтерами.

«Це безперервний процес», каже Пол. «На мою думку, Доббі ніколи не закінчить тренування як собака-помічник, бо завжди може з’явитися нове завдання, яке він має навчитися виконувати, щоб допомогти мені. Ми весь час разом і весь час розвиваємося».