Травма хрестоподібної зв’язки у собак і операція TPLO

Ваш ветеринар порекомендував собаці операцію TPLO (остеотомія з вирівнюванням тібіального плато)? TPLO це одна з найпоширеніших операцій при розривах передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) у собак. У більшості випадків вона дає кращі результати, ніж інші ортопедичні втручання, особливо для великих порід і собак з дегенерацією суглобів.

Розрив ПХЗ одна з найчастіших ортопедичних травм у собак, і тут без досвідченого хірурга не обійтися. Розповідаємо, як працює TPLO, що відбувається під час відновлення і як допомогти собаці швидше стати на лапи.

✓ Перевірено ветеринаром

Що таке передня хрестоподібна зв’язка?

Напевно, ви чули про розрив ACL у спортсменів. У собак є аналогічна зв’язка, передня хрестоподібна (ПХЗ). Вона може порватися після тривалого навантаження або раптової травми.

У колінному суглобі собаки є дві хрестоподібні зв’язки: передня і задня. Вони допомагають коліну працювати як шарнірний суглоб і запобігають обертанню між стегновою кісткою і великогомілковою кісткою (тібією). Між ними є ще меніск, який працює як амортизатор.

Розрив ПХЗ спричиняє біль і обмежує рухливість, а ступінь залежить від тяжкості розриву. Без лікування суглоб продовжує руйнуватися: розвивається хронічний артрит і кульгавість.

Фактори ризику розриву ПХЗ

Ризик є у всіх порід, але деякі схильні генетично. Частіше за все ПХЗ рвуть лабрадори, золотисті ретривери, німецькі вівчарки, боксери, пітбулі, американські бульдоги, мастифи, ротвейлери і ньюфаундленди.

Ожиріння і погана фізична форма підвищують ризик, але навіть треновані собаки не застраховані. На відміну від людей, де ACL зазвичай рветься через різкий рух, у собак зв’язка зношується поступово, місяцями й роками. Саме тому у 40-60% собак після розриву на одному коліні протягом двох років рветься і друге.

Ознаки розриву ПХЗ

Симптоми бувають різні. Одні собаки раптово починають кульгати і не стають на лапу. Інші злегка кульгають місяцями: то краще, то гірше. А буває, що кульгавість довго ледь помітна, а потім різко стає сильною.

Якщо порвані обидва коліна одночасно (а це буває приблизно у 30% собак), собака може перестати ходити на задніх лапах. Ще ознаки двостороннього розриву: собаці важко підніматися сходами або стрибати в машину, а при сіданні вона виставляє обидві лапи вбік замість того, щоб сідати рівно.

Як діагностують розрив ПХЗ?

Найпоширеніший метод діагностики це фізичне обстеження. Коліно на дотик відчувається потовщеним, бо кістки зміщуються одна відносно іншої без зв’язки. Типові знахідки: набряк суглоба, біль при розгинанні коліна. Часто собака сидить з лапою, відставленою вбік.

Є два основні тести на нестабільність коліна: тест тібіальної компресії і тест краніального висувного ящика. При першому ветеринар фіксує стегнову кістку і згинає стопу: якщо зв’язка порвана, тібія виштовхується вперед. При другому лікар фіксує стегнову кістку і тібію, а потім намагається зсунути тібію вперед.

Ветеринар може зробити і рентген. Хоча зв’язку на знімку не видно, є характерні зміни: набряк і артрит. У собак артрит коліна просто так не виникає, і найчастіша його причина це саме розрив хрестоподібної зв’язки.

Що таке операція TPLO?

TPLO розшифровується як остеотомія з вирівнюванням тібіального плато (tibial plateau leveling osteotomy). Замість спроби замінити порвану зв’язку, TPLO змінює геометрію коліна так, що суглоб залишається стабільним і без неї.

Уявіть візок на пагорбі, який тримає мотузка. Якщо мотузка рветься (ПХЗ рветься), візок котиться вниз. TPLO, по суті, вирівнює цей пагорб. Хірург розрізає тібіальне плато (опорну поверхню на верхівці великогомілкової кістки) спеціальною циркулярною пилою і повертає фрагмент кістки так, щоб поверхня стала майже плоскою, під кутом приблизно 5 градусів. Потім кістку фіксують у новому положенні кістковою пластиною і гвинтами.

Коли кістка зростається в новому положенні, тібія більше не виштовхується вперед при ходьбі, і коліно стабілізується. Пластина зазвичай залишається на кістці назавжди, але після зрощення кістки вона вже не потрібна для підтримки.

Під час операції хірург також оглядає меніск. Пошкоджений меніск може бути джерелом постійного подразнення суглоба, тому пошкоджені частини видаляють. Якщо меніск цілий, деякі хірурги виконують так званий «реліз меніска» для профілактики, хоча це рішення залежить від конкретного випадку і підходу лікаря.

Інші хірургічні варіанти

Більшість ветеринарних хірургів вважають TPLO найкращою операцією при розривах ПХЗ, але є альтернативи. При латеральному шві навколо зовнішньої сторони суглоба розміщують міцну нейлонову нитку, яка утримує кістки разом. Проблема у великих собак: на нейлон діє велике навантаження, і він часто рветься. Дослідження показали, що після латерального шва собаки відчувають більше болю і у них розвивається гірший артрит з часом. Тому багато ветеринарів застосовують латеральний шов тільки для дрібних порід.

Ще один варіант це просування тібіального горбика (TTA), яке також змінює біомеханіку коліна. Але TPLO залишається найпоширенішою і найбільш дослідженою процедурою.

Чи болісна операція TPLO?

Контрольований розріз кістки пилою відрізняється від травматичного перелому. Після TPLO зазвичай не буває значного набряку або синців. TPLO, як правило, переноситься комфортніше, ніж латеральний шов, який сильно стягує суглоб. Більшість собак починають ставати на лапу вже через кілька днів після операції.

Знеболення дуже важливе. Хірурги використовують епідуральну анестезію, інфільтрують розріз довготривалим знеболювальним препаратом і призначають післяопераційні анальгетики, щоб собаці було комфортно під час відновлення.

Післяопераційне відновлення

Після TPLO собаці потрібна реабілітація. Готуйтесь до того, що активність доведеться обмежити на 8-12 тижнів: саме стільки потрібно розрізу і кістці, щоб загоїтися. Більшість собак відновлюються приблизно за 8 тижнів, хоча термін залежить від віку, ваги і загальної фізичної форми.

Зазвичай собака проводить у клініці один день. Під час операції тварина перебуває під загальним наркозом. У клініці введуть знеболювальні та антибіотики. Після процедури роблять рентген, щоб перевірити новий кут кістки та положення гвинтів і пластини.

Поради для відновлення вдома

Коли повернетесь додому з собакою, дотримуйтесь цих рекомендацій:

• Вигулюйте собаку тільки на повідку, поки кістка повністю не зросте, щоб запобігти падінням, які можуть пошкодити пластину. Допомагайте виходити на вулицю для туалету і контролюйте кожен рух. Для великих собак є спеціальні слінги та шлеї, що допомагають вставати і ходити.
• Тримайте місце розрізу чистим і сухим. Щодня перевіряйте ділянку і зателефонуйте ветеринару, якщо помітите надмірний набряк, кровотечу або виділення.
• Використовуйте захисний комір (конус) перші 2 тижні після операції, щоб собака не вилизувала і не гризла місце розрізу.
• Прикладайте обгорнуті рушником пакети з льодом (не безпосередньо на шкіру) 2-3 рази на день по 20 хвилин протягом перших 48-72 годин після операції.
• Обмежте активність собаки за допомогою клітки або невеликого огородженого простору в будинку, де вона зможе відпочивати.
• Давайте всі препарати за призначенням. Якщо здається, що собаці боляче, зателефонуйте ветеринару: знеболення дуже важливе для одужання.

Тижні 2-10 після операції

Через 2 тижні після операції можна поступово збільшувати тривалість прогулянок на повідку. До 8-го тижня собака зазвичай вже може гуляти двічі на день по 20 хвилин і виконувати звичні повсякденні справи.

На 8-10 тижні хірург зробить контрольний рентген, щоб оцінити зрощення кістки. Після цього собака може поступово повертатися до звичних навантажень. Реабілітація під контролем спеціаліста дасть кращий результат. Деяким собакам також допомагає лазерна терапія та акупунктура.

Можливі ускладнення

Два найпоширеніші ускладнення: інфекція і поломка імпланту або перелом кістки. Інфекція трапляється найчастіше, у 8-17% випадків за різними дослідженнями. Найпоширеніша причина: собака вилизує розріз, бо захисний комір зняли зарано.

Якщо собака вилизує розріз і розвивається інфекція, вона може поширитися на пластину, бо м’язів і тканин над нею небагато. Тоді антибіотики не можуть повністю проникнути і вилікувати інфекцію. Якщо таке трапляється, кістка зазвичай зростається нормально, але імплант часто доводиться видаляти. Перелом або поломка імпланту трапляються рідше з сучасними замковими пластинами і гвинтами, а також при правильному обмеженні активності.

Довготривалий прогноз

TPLO дає дуже хороші результати у довготривалій перспективі: 90-95% собак повертаються до попереднього рівня активності. У всіх собак протягом кількох тижнів після розриву зв’язки розвивається певний ступінь артриту через запалення, але після стабілізації коліна хірургічним шляхом прогресування артриту значно сповільнюється.

Собаки продовжують покращуватися до шести місяців після операції, поки набирають м’язову силу і зменшується набряк суглоба. Навіть з певним артритом у більшості собак бувають лише поодинокі «важкі» дні після інтенсивних ігор або тривалого відпочинку, але вони швидко розходяться. Є собаки, які після TPLO повертались до поліцейської служби і змагань з аджіліті. Але для такого результату потрібна серйозна реабілітація і зміцнення м’язів.

Турбота про здоров’я суглобів собаки

Ви можете підтримати відновлення і здоров’я суглобів собаки такими звичками:

• Підтримуйте здорову вагу собаки
• Контролюйте собаку на прогулянках, щоб уникати травм
• Давайте щоденні фізичні навантаження: прогулянки та інші активності, відповідні до віку
• Виконуйте всі рекомендації з післяопераційного догляду і не пропускайте щорічні огляди
• Запитайте ветеринара про добавки для суглобів, які можуть зменшити запалення і підтримати рухливість
• Заохочуйте помірні навантаження: прогулянки та плавання