Вольєрний кашель у собаки: що робити вдома крок за кроком

Вольєрний кашель у собаки: що робити вдома крок за кроком

Вольєрний кашель у собаки: симптоми, як доглядати собаку вдома, коли їхати до ветеринара і чим допоможе вакцина. Покроковий план для власника.

Вольєрний кашель у собаки ветеринари офіційно називають інфекційним трахеобронхітом, і це дуже заразна хвороба дихальних шляхів[1]. Зазвичай за нею стоять кілька бактерій або вірусів одразу, які разом дають цілий комплекс симптомів.

Серед частих збудників: бактерія Bordetella bronchiseptica (бордетела), вірус парагрипу собак (CPiV), а також аденовірус собак 2 типу (CAV-2)[5]. Вони уражають слизову дихальних шляхів, і трахея з бронхами відповідають подразненням.

«Вольєрним» цей кашель називають тому, що він часто спалахує там, де тварин багато і вони поруч: у зоомагазинах, притулках, грумінг-салонах, на перетримках. Заражаються переважно повітряно-крапельним шляхом: коли хвора собака кашляє або чхає, збудники потрапляють у повітря, а ще передаються через забруднені миски чи іграшки[1].

Крок 1. Впізнайте вольєрний кашель у собаки на слух

Вольєрний кашель найлегше впізнати за раптовим сильним сухим кашлем: він гучний, звучить дуже різко, і багато власників порівнюють його з ґелґотанням гусака. Такий кашель зазвичай посилюється, коли собака бігає, збуджується або коли нашийник тисне на трахею[2]. Крім сильного сухого кашлю, у собаки бувають позиви до блювання, ніби вона намагається виплюнути щось, що застрягло в горлі. Здебільшого собака лишається бадьорою і їсть як звичайно, але у важчих випадках з’являються прозорі або гнійні виділення з носа.

Оскільки «гусячий» кашель буває і типовою ознакою колапсу трахеї, звертайте увагу на частоту кашлю і на те, коли він з’являється. Звичайна застуда здебільшого йде з рясними виділеннями і температурою, а колапс трахеї є довготривалою хронічною проблемою.

Вологий корм, щоб собака пила більше

Якщо собака раптом почала часто й сильно кашляти, імовірніше, у неї вольєрний кашель.

Крок 2. Відселіть хвору собаку

Вольєрний кашель надзвичайно заразний, і якщо вдома є інші тварини, хвору собаку обов’язково треба ізолювати. Поселіть її в окрему кімнату з власними мисками для їжі та води й окремою лежанкою.

Після контакту з хворою собакою ретельно мийте руки, перш ніж торкатися здорових тварин. Щодо того, чи заражаються люди: більшість збудників вольєрного кашлю передаються лише від собаки до собаки, але про бордетелу медичні дослідження повідомляють реальні клінічні випадки, коли люди з ослабленим імунітетом (після пересадки органів, з ВІЛ або з певними хворобами легень) заражалися нею від інфікованих тварин чи від щойно щеплених собак і хворіли на респіраторну інфекцію, хоча ймовірність такого зараження вважають дуже низькою[4].

Тому, поки доглядаєте собаку, дотримуйтеся гігієни: від цього залежить здоров’я всієї родини. Крім собак, які заражають одна одну, відповідні збудники можуть підхопити також коти[6].

Симптоми в котів можуть бути іншими, та про всяк випадок у домі з кількома тваринами, доки собака не одужає, суворо розводьте їх по різних кімнатах, ретельно прибираючи.

Крок 3. Подбайте про повітря в домі

Коли вольєрний кашель підтвердили, правильний догляд удома допоможе собаці легше пережити одужання. Найперше подбайте про якість повітря: регулярно провітрюйте кімнати, а якщо вдома є очищувач повітря, увімкніть його.

Тримайте вологість у приміщенні на рівні 40-50%: так подразнені дихальні шляхи менше пересихають, і сухе повітря не провокує кашель. У квартирах з центральним опаленням повітря взимку особливо сухе, тож в опалювальний сезон перевіряйте вологість побутовим гігрометром частіше.

hero 31Читайте такожСобака мало п’є води: як збільшити добову норму вдомаЗдоров'я собак

Крок 4. Дайте більше води і повноцінний корм

Вода і харчування для одужання так само важливі. Щоб в організмі вистачало рідини, давайте собаці повнораціонний вологий корм, у якому більше води, або поставте вдома кілька мисок з водою.

Повноцінне харчування підтримує захисні сили організму, і собаці вистачає енергії, щоб перехворіти.

Крок 5. Стежте за тривожними ознаками

Більшість випадків вольєрного кашлю легкі й за належного догляду минають самі[3], але пам’ятайте про ризик ускладнення у вигляді пневмонії. Якщо собака стала дуже млявою, помітно гірше їсть, у неї тримається температура або кашель став з чутною мокротою і задишкою, це може бути сигналом, що хвороба переходить у пневмонію[2]. Ще одна важлива ознака: сухий кашель змінюється вологим, з виділеннями. Особливо уважними треба бути з цуценятами і старими собаками, бо в перших захисні механізми організму ще незрілі, у других поступово слабшають, і після зараження їхній стан може погіршуватися швидше.

Важливо

Посинілий або побілілий язик у собаки може означати нестачу кисню. Негайно їдьте до ветеринара, а вночі чи у вихідні в цілодобову ветклініку.

Поки собака одужує, регулярно стежте, як часто вона дихає і наскільки вона бадьора: це найважливіше, що може зробити власник.

hero 29Читайте такожЗастуда у собаки в міжсезоння: чому виникає і як діятиЗдоров'я собак

Крок 6. Щепіть собаку від вольєрного кашлю

Поширений спосіб захистити дихальні шляхи собаки: регулярно робити відповідні щеплення. Зараз є ін’єкційні та інтраназальні вакцини від бордетели і вірусу парагрипу. Парагрип зазвичай уже є в комплексній щорічній вакцині DHPPi, а щеплення від бордетели до обов’язкового набору не входить, тож ветеринар у клініці радить його залежно від способу життя собаки: чи ходить вона на грумінг, перетримку, дресирування або виставки.

Вакцина не виключає зараження повністю, але з нею симптоми легші, а одужання коротше. Інтраназальна вакцина захищає від бордетели вже через 48-72 години після щеплення[7], а ін’єкційну вперше вводять двома дозами з інтервалом 2-4 тижні, і захищає вона лише після другої. Обидві повторюють щороку.

Крім щеплень, так само важлива гігієна. Регулярно дезінфікуйте речі, яких собака часто торкається, щоб на них лишалося менше збудників.

Помилки, яких припускаються

Гуляти на нашийнику

Нашийник прямо тисне на трахею і легко провокує сильний кашель. Тому в звичайному житті краще перейти на шлею[3].

Повертатися до біганини надто рано

Поки собака одужує, обмежте активну біганину наввипередки. Спокійне місце для відпочинку без стресу дуже допомагає їй триматися.

Не перевірити салон чи перетримку

Збудники респіраторних інфекцій собак живуть у довкіллі по-різному: від кількох годин (вірус чуми м’ясоїдних)[8] до 10 днів і довше (бордетела)[6]. Тому перед грумінгом чи перетримкою заздалегідь дізнайтеся про провітрювання і дезінфекцію в закладі, а заразом запитайте, чи просять там показати у ветпаспорті щеплення від вольєрного кашлю.

Шлея замість нашийника

Джерела

  1. Canine infectious respiratory disease complex (Kennel cough), American Veterinary Medical Association (AVMA)
  2. Kennel Cough (Infectious Tracheobronchitis) in Dogs, MSD Veterinary Manual
  3. Kennel Cough in Dogs, Veterinary Partner (VIN)
  4. Bordetella bronchiseptica pneumonia in a kidney-pancreas transplant patient after exposure to recently vaccinated dogs, U.S. National Library of Medicine (NIH), PubMed
  5. Kennel Cough, Merck Veterinary Manual
  6. Bordetellosis, Cornell University College of Veterinary Medicine, Riney Canine Health Center
  7. Key Vaccination: Bordetella, Canine Parainfluenza, and Canine Influenza (2022 AAHA Canine Vaccination Guidelines), American Animal Hospital Association (AAHA)
  8. Canine Distemper Virus, ASPCApro

Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію ветеринара.

Олексій Черні, ветеринарний лікар, співзасновник AmigoVet