Топ-10 гігантських порід собак: лагідні гіганти

Гігантські породи собак вражають не лише розмірами, а й вдачею: серце у цих велетнів не менше за саме тіло. Надвеликі породи століттями працювали на людину: стерегли двір, тягали вантажі, ходили на полювання, а потім ставали відданими компаньйонами. Ось десять найбільших порід світу і кілька порад, як забрати такого лагідного гіганта додому й доглядати за ним.

✓ Перевірено ветеринаром

Ірландський вовкодав

Це найвищий собака серед усіх порід і єдиний у нашому списку, хто не належить до робочої групи. Ірландський вовкодав, одна з найдавніших порід узагалі, колись полював на вовків, оленів і кабанів, а з часом перетворився на домашнього улюбленця. З дітьми він терплячий і лагідний, з іншими собаками дружній. Упізнати його легко: високі довгі ноги, широка голова, довгий вигнутий хвіст і густа жорстка шерсть.

Сенбернар

Сенбернар, мабуть, найвідоміший із гігантів. Його ні з ким не сплутаєш: масивне тіло, велика голова, обвислі губи. Вдача легка й доброзичлива. Сенбернар добре ладнає з дітьми та іншими тваринами і почувається непогано як у селі, так і в місті, аби мав простір для щоденного руху.

Мастиф

Мастиф зазвичай найважчий серед гігантів: і самці, і самки в середньому важать від 80 до 86 кг. Силу й хоробрість цієї породи цінували ще з часів Римської імперії, де мастифів тримали як бойових і сторожових псів. Захисний інстинкт нікуди не зник, тож із мастифа виходить відданий сімейний охоронець. Саме тому з ним важливо рано починати дресирування та соціалізацію. Грумінгу мастиф потребує мінімального, але майте на увазі: брилами він звисає аж до підборіддя і неабияк пускає слину.

Ньюфаундленд

Ньюфаундленд чудово плаває. На однойменному острові цих собак тримали, щоб витягувати рибальські сіті й човнові линви, тож для родини, яка живе біля води чи любить пляж, кращого компаньйона годі шукати. Він ласкавий, відданий, добре ладнає з дітьми й має сильний сторожовий інстинкт. Велику статуру і густу водовідштовхувальну шерсть ньюфаундленда впізнаєш одразу. Шерсть треба регулярно вичісувати, щоб не збивалася в ковтуни.

Німецький дог

Спершу німецьких догів тримали для полювання на дикого кабана в Німеччині, але мисливську роботу вони давно полишили й перейшли в категорію сімейних улюбленців. Порода винятково висока: окремі доги сягають близько 120 см заввишки, з довгими ногами, глибокими грудьми та великою головою. При цьому дог граційний і відданий, обожнює бути поруч зі своїми людьми і цілком може спробувати залізти господарю на коліна, геть не розуміючи, який він великий. Великого навантаження догу не треба, тому йому однаково добре і в місті, і в селі. Головне, дати простір, де можна розім’ятися.

Піренейський гірський собака

Цю породу вивели в Піренеях на початку XVII століття, щоб охороняти отари овець. Згодом піренеї спустилися з гір і стали домашніми улюбленцями, але одна звичка лишилася: вони активні вночі, бо колись стояли на варті до самого ранку. Вдача в них захисна й безстрашна, тому з піренейського собаки виходить і чудовий сторож, і ніжний домашній улюбленець. Світла подвійна шерсть зазвичай довга й густа, тож її треба регулярно вичісувати.

Читайте також

Чому мій собака не їсть? Як змусити його поїсти?Рухи очей собаки розкривають їхні емоціїЯк доглядати за літньою собакоюЯк охолодити собаку в спеку: водний парк у дворі своїми рукамиЧи можна собаці аспірин: коли можна, а коли небезпечноСобака боїться гучних звуків? Причиною може бути прихований більЧому собаки нищать іграшки? 5 причинПовідець для собаки з мотузки з ефектом омбре своїми руками

Леонбергер

Густа подвійна шерсть і щільна грива роблять леонбергера грізним на вигляд, але характер у нього зовсім інший: відданий, грайливий, до того ж пес добре вчиться. Гучних звуків леонбергери зазвичай не бояться, ладнають із дітьми будь-якого віку й легко пристосовуються до нових ситуацій. Линяє ця порода сильно, особливо коли скидає підшерсток, тому без регулярного вичісування не обійтися. І ще: шерсть у леонбергера важка, але саме вона допомагає йому регулювати температуру тіла, тож голити її не можна ніколи.

Бернський зенненхунд

Бернський зенненхунд це універсальний фермерський робочий собака: сильний, упевнений, розумний. Компаньйон із нього виходить легкий. Вдача спокійна й любляча, з дітьми порода зазвичай ладнає добре, хоча з незнайомцями може триматися стримано. Бернський зенненхунд пристосується і до села, і до міста, але йому треба простір, щоб бігати й щодня рухатися.

Найголовніше, що має розуміти кожен майбутній власник гіганта: милим пухнастим цуценям ця собака буде недовго, а виросте по-справжньому величезною.

Великий швейцарський зенненхунд

Великих швейцарських зенненхундів ще з часів Середньовіччя тримали для випасу й охорони, тому вони люблять активність і почуваються найкраще, коли мають якусь роботу. З дітьми ці собаки ніжні, і сторожі з них чудові, але до інших собак вони бувають агресивні, тож соціалізувати їх треба змалку.

Соціалізація цуценяти це лише початок. Щоб виріс врівноважений і щасливий собака, гіганту потрібні любов і увага все життя, а ще не завадить навчитися читати його настрій. Хоч би яким великим він став, не лінуйтеся знову й знову показувати свою прихильність, навіть коли пес уже не вміщається у вас на колінах. Сядьте поруч на підлогу й міцно обійміть його, це чудовий спосіб сказати, що ви його любите.

Російський чорний тер’єр

Чорний тер’єр хоробрий, сильний і витривалий. Виводили його як сторожового пса, і дотепер це чудовий захисник, який заразом стає сімейним улюбленцем. Порода розумна й охоча до навчання, тому їй потрібні регулярні навантаження, щоб спрямовувати енергію в мирне русло. Чорний тер’єр пристосується і до села, і до міста, аби був простір для бігу. До своєї родини він прив’язується, а найкраще ладнає з дітьми старшого віку.

Усі десять порід загалом лагідні, слухняні й невибагливі в догляді. Це врівноважені добряки, і я рекомендую їх людям без жодних вагань.

Експерт із гігантських порід