Чому важливо поважати права людей з інвалідністю

Службовий собака і добре вихований домашній улюбленець це не одне й те саме, хоча їх легко переплутати. Скласти тест Canine Good Citizen (CGC) це гідна мета і серйозне досягнення для власника собаки. Добре соціалізовані собаки з базовим послухом мають більше шансів прожити життя в люблячій родині, і їх рідше віддають новим господарям чи здають у притулок.

✓ Перевірено ветеринаром

Але складений тест CGC не дає собаці права заходити в громадські місця, куди з тваринами не можна: ресторани, транспорт, магазини, лікарні. Титул Canine Good Citizen не робить улюбленця службовим собакою.

Американський закон про права людей з інвалідністю (Americans with Disabilities Act, ADA) визначає службового собаку як собаку, «індивідуально навченого виконувати роботу чи завдання для людини з інвалідністю». Сама інвалідність за ADA це «фізичне чи психічне порушення, яке суттєво обмежує одну або кілька основних життєвих функцій» людини. Щоб вважатися службовим, собака має володіти навичками або допомагати із завданнями, що компенсують якийсь аспект інвалідності господаря.

ADA надає права людям з інвалідністю, а не собакам. Закон захищає тих, хто може бути незрячим, глухим чи слабочуючим, мати проблеми з пересуванням, а також людей із діабетом, нападами, черепно-мозковою травмою чи іншими станами, що обмежують життя. Він визнає й службових собак, які допомагають людям із психіатричними діагнозами, як-от ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), розлади аутистичного спектра, клінічна депресія та генералізований тривожний розлад.

Людина, яка вдає з себе особу з інвалідністю чи видає домашнього собаку за службового, порушує закон. Багато з нас хотіли б брати улюбленця із собою якомога частіше, і більшість власників справді почувається спокійніше поруч зі своїм собакою. Але пес, чия єдина функція це емоційна підтримка, за правилами ADA не службовий. Йому бракує спеціального навчання під конкретні завдання, якого вимагає закон. А коли з такими улюбленцями заходять у заборонені місця, під загрозою опиняються права людей, яким справді потрібна допомога повністю навченого службового собаки.

Як собаки стають службовими?

Стати службовим собакою це довгий і дуже вибірковий шлях. Приблизно половина собак, яких розводять, соціалізують, відбирають і навчають для такої роботи, або не завершують навчання, або йдуть зі служби після короткої кар’єри. Найчастіша причина це фізичні та поведінкові реакції на накопичений стрес.

Найголовніше в підготовці це вибрати правильного кандидата. Оцінка темпераменту потрібна, але гарантій не дає. Вона допомагає відсіяти явно невідповідних собак. А деякі показують свою непридатність значно пізніше, коли в них уже вкладено багато часу, грошей і любові.

Навчання службового собаки дуже спеціалізоване. Пес має опанувати безліч навичок під конкретні потреби людей із різними видами інвалідності. Зазвичай воно триває щонайменше два роки. Виростити й навчити одного такого собаку коштує в середньому від 20 000 до 30 000 доларів. Це набагато складніша підготовка, ніж вимоги тесту CGC.

Більшість собак просто не створені для служби. Та все одно дехто вдає, ніби його улюбленець це кваліфікована службова тварина. Користі з цього немає нікому. Можливо, коли люди розуміють, скільки праці й грошей стоїть за справжнім службовим собакою, вони двічі подумають, перш ніж видавати свого пса за такого.

Чому собаки-самозванці це проблема?

Що більше самозванців, то важче живеться людям з інвалідністю. Скільки собак-самозванців зараз у громадських місцях, не знає ніхто, статистики немає. Кінологів часто питають: «Де взяти жилетку, щоб брати улюбленця всюди з собою?» Але якщо повісити на домашнього собаку розпізнавальні знаки службового, він від цього службовим не стане, він стане самозванцем. Видавати себе за людину з інвалідністю, щоб провести улюбленця туди, куди з собаками не можна, неетично. У 35 штатах США це ще й незаконно.

Власники магазинів, працівники ресторанів, водії автобусів, персонал лікарень та інші за правилами ADA мають право зупинити людину з собакою, якого називають службовим. Вони можуть запитати, які саме завдання цей собака навчений виконувати у відповідь на інвалідність господаря. Ці норми з’явилися у змінах до правил ADA, опублікованих 2010 року.

Багато самозванців користуються законами, які створювали для захисту людей з інвалідністю. Через це там, куди протягли собаку-самозванця, справжніх власників службових собак починають частіше зупиняти з розпитуваннями.

Особливо вразливі люди з непомітною інвалідністю, наприклад ветерани й цивільні з черепно-мозковою травмою чи ПТСР. Саме їх найчастіше розпитують про службових собак. Такі розпитування можуть навіть спровокувати чи загострити симптоми. А ще вони привертають зайву увагу й принижують людину.

Самозванці з собаками не тільки викликають більше підозр у бізнесу. Їхні домашні собаки й поводяться на людях гірше за навчених. Некеровану собаку можуть попросити залишити громадське місце, навіть якщо її господар має інвалідність. Якщо собака створює безлад, гавкає, справляє потребу, погрожує персоналу чи відвідувачам або заважає роботі закладу, її мають повне право вивести.

Читайте також

Навчання терапевтичних собак: із чого початиСоціалізуйте цуценя під свій спосіб життя3 кроки, щоб зробити вашого собаку терапевтичнимЧи можна собакам м’яту перцеву?10 чудових подарунків для цуценят і тих, хто їх любитьПечиво для собак без шоколаду: святковий «червоний оксамит»Демодекоз у собак: як виявити й лікувати підшкірного кліщаЯк навчити собаку командам без плутанини

Домашні собаки, які гавкають на службових, кидаються чи, найгірше, нападають, можуть збити людину з інвалідністю з ніг, змусити її почуватися в небезпеці або кинутися захищати свого собаку з ризиком травмувати і себе, і його в сутичці. Після нападу службовий собака може стати надто боязким, щоб працювати далі, і його доведеться вивести зі служби.

Навчання Canine Good Citizen справді готує улюбленця до вищих рівнів послуху. Але саме лише CGC не дає собаці кваліфікації допомагати людині з інвалідністю.

Хоч якими були б наміри, кожен, хто хоче провести улюбленця в громадське місце під виглядом службового собаки, спершу має подумати про юридичні й соціальні наслідки. А ще краще, просто поважати права людей, яким службовий собака справді потрібен.