Кров у сечі собаки: що робити і коли терміново до ветеринара

Олексій Черні17 серпня 20268 хв читання

Кров у сечі собаки: що робити, залежить від причини, а вона може бути де завгодно між ниркою і сечівником. До візиту в клініку найбільше допоможе одне: роздивитися сечу й запам’ятати, як саме собака мочиться.

Терміново до лікаря, якщо…

собака тужиться, а сечі виходить кілька крапель або зовсім нічого;
живіт твердий і болючий;
сеча коричнева або чорна;
у сечі згустки крові.

Чи можна почекати, якщо в собаки кров у сечі?

Здоровий дорослий собака зазвичай мочиться 3-5 разів на день, і в нормі сеча має бути світло-жовтою або прозорою, а якщо в ній з’являється кров, кров’яні прожилки чи навіть згустки, значить із сечовивідними шляхами щось не так.

Причин крові в сечі дуже багато, і сама вона зазвичай не минає: без візиту до лікаря вилікувати її не вийде, тому за появи крові в сечі найважливіше одразу потрапити до ветеринара.

Один сценарій не терпить навіть кількох годин. Собака раз за разом присідає або піднімає лапу, тужиться, а сечі виходить кілька крапель або взагалі нічого; живіт при цьому твердий і болючий. Так виглядає закупорка сечівника, найчастіше каменем: сеча не виходить, нирки перестають виводити токсини. Без допомоги це смертельно приблизно за 2-3 доби^[9], тому везіть таку собаку в цілодобову клініку одразу, не чекаючи ранку.

Про що говорить колір сечі?

За кольором сечі власник може попередньо оцінити, чи все гаразд зі здоров’ям собаки:

Світло-жовта або прозора: зі здоров’ям усе гаразд.
Темно-жовта: можливе легке зневоднення, собаці треба давати більше води.
Помаранчева: найчастіше це просто дуже концентрована сеча при зневодненні. Стійкий помаранчевий відтінок дає білірубін, а він вказує на печінку, жовчні шляхи або масовий розпад еритроцитів^[6], і з таким кольором треба до лікаря.
Коричнева або чорна: у такий колір сечу забарвлює гемоглобін або міоглобін, які потрапляють у неї при масовому розпаді еритроцитів чи м’язів. Серед причин буває отруєння. З таким кольором їдьте в цілодобову ветклініку, до ранку це не чекає.
Червона, рожева: кров у сечі собаки не обов’язково яскраво-червона, вона буває червоно-коричневою чи рожевою, і за нею можуть стояти інфекція сечовивідних шляхів, каміння або серйозніші проблеми, тож до лікаря треба звертатися негайно^[4].

Якщо власник помітив, що із сечею собаки щось не те, спершу варто роздивитися її колір і вигляд, наприклад чи кров з’являється на початку, посередині або наприкінці сечовипускання, чи в сечі прожилки чи згустки, і одразу сфотографувати сечу або зібрати її в чистий контейнер перед візитом до клініки: це допоможе ветеринару з діагностикою.

Як зібрати сечу у собаки для аналізу

Зібрати зразок удома простіше, ніж здається: підклади під собаку чисту вбирну пелюшку або підстав неглибокий контейнер прямо під струмінь. На світлій пелюшці ще й видно справжній відтінок сечі, який на траві чи темній плитці не розгледиш. Привези зразок до клініки в межах години-двох, а якщо не встигаєш, постав контейнер у холодильник.

Що стане в пригоді, поки збираєте сечу

Пелюшки Природа 60х60 см для собак, 15 шт

+6 бонусів

Пелюшки Природа 60х60 см для собак, 15 шт

5,01

289 грн

+7 бонусів

Пелюшки 60x90 см для собак, 8 штЗалишити відгук

339 грн

+7 бонусів

Пелюшки 60x60 см для собак, 10 штЗалишити відгук

339 грн

Пелюшки Landy з активованим вугіллям для собак, 60 шт

+12 бонусів

Пелюшки Landy з активованим вугіллям для собак, 60 шт

5,06

599 грн

+3 бонуси

Пелюшки 30х50 см для собак, 7 штЗалишити відгук

129 грн

+4 бонуси

Пелюшки Landy для собак

5,06

156 грн

Що може бути не так із нирками?

Причини крові в сечі ділять на інфекції верхніх і нижніх сечовивідних шляхів: у першому випадку вогнище ближче до ниркової миски чи сечоводу, у другому ближче до сечового міхура й сечівника.

Запалення нирок: бактерії, як-от кишкова паличка чи стафілокок, піднімаються із сечового міхура вгору сечовивідними шляхами до нирок, спричиняють запалення нирок і кров у сечі^[2].
Каміння в нирках: більшість ниркових каменів не дає жодних симптомів, поки не потрапить у сечовід, і тільки тоді власник помічає кров у сечі.
Полікістоз нирок: спадкове захворювання нирок у собак і котів, яке найчастіше діагностують у бультер’єрів, а також у вест-гайленд-вайт-тер’єрів і керн-тер’єрів^[7]; у хворої собаки всередині нирок утворюється багато кіст, через що нирки легше інфікуються бактеріями або поступово втрачають функцію.
Ідіопатична ниркова гематурія (Idiopathic Renal Hematuria, IRH): рідкісне хронічне захворювання, яке зазвичай трапляється у здорових собак великих порід віком до двох років, його причина досі невідома, а суть у повторюваних кровотечах у нирці.

А якщо проблема в сечовому міхурі чи сечівнику?

Каміння в сечовому міхурі: це тверді кристали, які утворюються всередині сечового міхура собаки, і велике каміння постійно травмує стінку міхура або сечівника, через що сечовипускання стає болючим і з’являється кров^[3].
Інфекція сечівника: одна з найчастіших причин крові в сечі, бактерії потрапляють в організм через сечівник і піднімаються ним угору, спричиняючи запалення й кровотечу^[1].
Хвороби передміхурової залози: у старих собак кров у сечі буває пов’язана з простатою, у частини собак із доброякісною гіперплазією передміхурової залози з’являється кров у сечі, і зазвичай це стосується некастрованих кобелів.

Чи буває кров у сечі не через сечовивідні шляхи?

Дирофіляріоз: на пізніх стадіях зараження серцевими гельмінтами сеча темніє до червоно-коричневої або майже чорної, бо в ній гемоглобін від масового руйнування еритроцитів^[8]. Тоді ж помітні анемія, асцит, кровохаркання.
Порушення згортання крові: у деяких собак є спадкові або набуті порушення згортання крові, які можуть давати кров у сечі.
Тічка в суки: під час тічки в сечу може потрапляти трохи крові, і це створює хибне враження гематурії.

Дирофіляріоз в Україні переносять комарі, тому ризик зростає з кінця весни до вересня, а після теплої зими сезон починається раніше. Профілактику собаці підбирає ветеринар, і почати її треба ще до появи перших комарів.

Які ще ознаки з’являються разом із кров’ю?

Окрім крові в сечі, у собаки з інфекцією сечовивідних шляхів можуть бути такі симптоми:

Часте сечовипускання: собака мочиться часто, але сечі щоразу дуже мало.
Біль: під час сечовипускання собака явно показує дискомфорт або біль, може скавуліти чи довго сидіти навпочіпки.
Запах сечі: сеча може мати різкий неприємний запах.
Зміна пози: залежно від статі собака під час сечовипускання піднімає лапу або присідає, але при інфекції сечовивідних шляхів через біль горбить спину.
Зміна поведінки: через погане самопочуття собака буває млявим, тривожним, апатичним, а ще при крові в сечі в собаки часто зникає апетит.

Собаки дуже терплячі до болю, тому власнику варто уважніше стежити за щоденною поведінкою і в жодному разі не сподіватися, що за кілька днів усе мине саме, бо так можна проґавити той час, коли лікування ще дає найкращий результат.

Кокер-спанієль лежить із похнюпленим виглядом — Собака мляво лежить удома

Що зробить ветеринар?

Основа обстеження в клініці — це аналіз сечі, а разом з ним посів із визначенням чутливості до антибіотиків: він показує і саме запалення, і конкретного збудника^[1]. Аналіз крові та візуальну діагностику (рентген, УЗД) додають за потреби, коли стан собаки або результат аналізу сечі дає для цього підстави. Лікування залежить від причини:

Лікування антибіотиками: якщо кров у сечі пов’язана з бактеріальною інфекцією, собаці призначають антибіотик. Препарат підбирають за посівом і чутливістю; поки лабораторія рахує результат, лікар може почати з найімовірнішого варіанта і потім замінити його за відповіддю посіву^[5].
Операція: видалення каміння чи пухлини із сечовидільної системи або кастрація, щоб виправити проблему гіперплазії передміхурової залози.

Що можна зробити вдома, щоб підтримати сечовивідні шляхи?

Коли в собаки з’явилася кров у сечі, крім негайного візиту до лікаря власник може скоригувати харчування, щоб підтримати сечовивідні шляхи.

Більше води: дорослому собаці на добу потрібно приблизно 50-60 мл води на кілограм ваги (разом з тією вологою, що приходить з кормом), і власнику треба стежити, щоб собака випивав достатньо, це зменшує ймовірність утворення каміння, а ще можна чергувати сухий і вологий корм, щоб собака отримував більше вологи. Постав кілька мисок у різних кімнатах і міняй воду щодня, а якщо собака п’є мало, спробуй питний фонтанчик: частина собак охочіше п’є воду, що рухається.
Корекція раціону: є корми, розроблені спеціально для здоров’я сечовивідних шляхів, у них підібране співвідношення мінералів, яке тримає потрібну кислотність сечі і знижує ризик утворення каменів певного типу. Такий корм призначає ветеринар після того, як стане відомий тип каменів: те, що розчиняє струвіти, проти оксалатів не працює, тому самостійно переводити собаку на лікувальну дієту не варто.
Журавлина: журавлину традиційно згадують серед підтримки сечовивідних шляхів у собак, і в готових продуктах вона зазвичай іде складником комплексних добавок або кормів. Систематичний огляд ветеринарних досліджень доказів на користь цієї звички не знайшов: у зведених роботах добавки з журавлиною не зменшували частоту інфекцій сечовивідних шляхів ані в собак, ані в котів^[10]. Свіжі чи сушені ягоди дають тільки за рекомендацією ветеринара, через вміст цукру.
Добавки для сечовивідних шляхів: у продажу є комплексні добавки для підтримки сечостатевої системи собак, частина з них містить пробіотики. Доказів, що вони лікують кров у сечі чи запобігають їй, немає. Проблеми із сечовивідними шляхами в собак легко повертаються, тому добавку має сенс давати як доповнення до призначень ветеринара, а не замість візиту.