Парацетамол коту чи ібупрофен собаці: чим небезпечні людські ліки

Чи можна парацетамол коту або ібупрофен собаці? Ні. Розбираємо симптоми отруєння, небезпечні дози і що робити, поки везете тварину в клініку.

Олексій Черні1 жовтня 20267 хв читання

У повсякденному житті кожен власник час від часу нездужає і п’є ліки з домашньої аптечки, але препарат, безпечний для людини, для кота чи собаки може виявитися смертельною отрутою. Тому ні парацетамол коту, ні ібупрофен собаці з людської аптечки давати не можна.

Терміново до лікаря, якщо…

тварина з’їла людську таблетку, навіть якщо зараз почувається добре;
ясна чи язик стали фіолетовими, синюшними або коричневими;
опухли морда або лапи;
тварина дихає часто, з відкритим ротом;
блювання з кров’ю або чорний кал;
сечі стало мало або вона потемніла.

Зміст

Що відбувається в печінці, коли тварина ковтає таблетку?
Отруєння парацетамолом: симптоми і чому кров перестає переносити кисень
Ібупрофен собаці й коту: удар по шлунку і нирках
Перші години після того, як тварина з’їла таблетку
Як зберігати ліки, щоб тварина до них не дісталася

Що відбувається в печінці, коли тварина ковтає таблетку?

Головна причина в тому, що обмін речовин у котів і собак принципово відрізняється від людського. У печінці людини є шлях метаболізму, який називають глюкуронідацією: він ефективно розкладає компоненти ліків і виводить їх з організму.

У котів потрібного ферменту немає, тому частина речовин не розкладається, накопичується в тілі й стає токсичною; собаки переробляють ліки трохи краще за котів, але переносять дози все одно набагато гірше, ніж людина.

Серед домашніх знеболювальних найчастіше трапляються парацетамол (ацетамінофен) та ібупрофен. Парацетамол у наших аптечках лежить не лише окремими таблетками: він входить у більшість порошків від застуди для гарячого напою і в комбіновані таблетки «від температури». Парацетамол руйнує здатність еритроцитів тварини переносити кисень, а ібупрофен належить до нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) і легко завдає незворотної шкоди травному тракту та ниркам.

Потрапивши в організм тварини, ці речовини зазвичай викликають гостру реакцію, яка зачіпає все тіло.

Отруєння парацетамолом: симптоми і чому кров перестає переносити кисень

Парацетамол надзвичайно небезпечний для тварин, особливо для котів: навіть мізерна доза може вбити. Коти настільки чутливі до парацетамолу, що ознаки отруєння в окремих тварин з’являлися вже після 10 мг на кілограм ваги^[2], хоча зазвичай отруєння в котів розвивається при 40-50 мг/кг^[1]. У собак токсична доза зазвичай перевищує 100 мг/кг.

Після парацетамолу в тварини може розвинутися одна з найважчих реакцій: метгемоглобінемія. Продукти розпаду парацетамолу окиснюють еритроцити, і залізо в гемоглобіні, яке відповідає за перенесення кисню, переходить із двовалентної форми (Fe2+) у тривалентну (Fe3+), що вже не здатна нормально зв’язувати кисень. Так утворюється метгемоглобін.

Простіше кажучи, гемоглобін в еритроцитах втрачає здатність переносити кисень, і всі тканини тіла тварини потерпають від кисневого голодування. Запідозрити отруєння власник може за зовнішнім виглядом тварини. Найчастіше це:

Незвичний колір слизових: ясна, язик або кон’юнктива з рожевих стають землистими, фіолетовими чи шоколадно-коричневими. Синюшність означає ціаноз, а коричневий відтінок дає метгемоглобін.
Набряк морди й лап: у котів після отруєння часто помітно опухають морда або лапи.
Задишка: кров не переносить кисень як слід, тому тварина дихає часто і з відкритим ротом.
Блювання і відмова від їжі: перша реакція ураженого травлення.

Ознаки з’являються в різний час: в одних тварин гострі симптоми видно вже за кілька годин після того, як вони з’їли таблетку, в інших симптоми запізнюються. Насторожитися варто, якщо тварина дуже пригнічена або її сеча потемніла.

Різні ліки розкладаються в організмі тварини з різною швидкістю, і симптоми часом проявляються пізніше, тому навіть якщо зараз тварина здається здоровою, легковажити не можна.

При отруєнні парацетамолом у клініці зазвичай призначають підтримувальну терапію, наприклад крапельниці, щоб утримати стабільний кровообіг, і можуть застосувати специфічний антидот ацетилцистеїн (N-acetylcysteine), який допомагає поповнити запас глутатіону в організмі тварини, а глутатіон знешкоджує токсичні продукти розпаду препарату^[1].

Ібупрофен собаці й коту: удар по шлунку і нирках

Ібупрофен теж поширена знеболювальна і протизапальна речовина, його містять багато ліків від застуди і від менструального болю. Людям його призначають дуже широко, у наших аптеках ібупрофен продають без рецепта під багатьма торговими назвами, тож на упаковці шукайте рядок «діюча речовина». Але для травного тракту й нирок котів і собак він дуже агресивний.

Проковтнутий ібупрофен пригнічує синтез простагландинів, які захищають слизову шлунка, і слизова травного тракту пошкоджується; у важких випадках виникає виразка шлунка, а то й шлункова кровотеча чи перфорація.

Власник може помітити, що тварину нудить із кров’ю або в неї чорний дьогтеподібний кал^[3]. Крім травлення, ібупрофен обмежує приплив крові до нирок.

Коли нирки недоотримують крові, настає гостре ушкодження нирок, яке може перейти в гостру ниркову недостатність: спершу тварина незвично багато п’є і виділяє багато сечі, а потім сечі стає мало або вона зовсім зникає.

У собак блювання описане вже після разової дози ібупрофену 25 мг на кілограм ваги, а доза понад 175 мг/кг може спричинити гостру ниркову недостатність^[5]. Котів вважають удвічі чутливішими за собак. Таке хімічне ушкодження дуже болісне для тварини, і відновлюється вона довго.

Якщо тварина отруїлася ібупрофеном, ветеринар зосередиться на захисті слизової шлунка і підтримці роботи нирок^[4].

Зазвичай для цього тварину кладуть у стаціонар: крапельниці допомагають тримати під контролем тиск і кількість сечі, а аналізи крові показують, чи не стрибають показники.

Читайте такожЧи можна собакам жолуді і чим вони небезпечніХарчування собак

Перші години після того, як тварина з’їла таблетку

Якщо ви помітили, що тварина з’їла людські ліки, зберігайте спокій і дійте правильно. «Золотий» час для допомоги зазвичай триває 1-2 години після того, як таблетку проковтнули^[5], але пам’ятайте: викликати блювання вдома самостійно не можна.

Якщо викликати блювання навмання, тварина може вдихнути блювотні маси, і розвинеться аспіраційна пневмонія; а якщо препарат уже всмоктався, від блювання мало користі. Правильний порядок дій такий:

Одразу телефонуйте у ветклініку і везіть туди тварину. Не чекайте симптомів: що раніше почнеться лікування отруєння, то більше воно допоможе. Окремої гарячої лінії з отруєнь тварин в Україні немає, тому вночі чи у вихідні дзвоніть у цілодобову ветклініку у вашому місті. Її номер краще записати в телефон заздалегідь.
Зберіть інформацію про ліки: обов’язково візьміть пакет, коробку чи залишки таблеток, які з’їла тварина. Так ветеринар швидко побачить повну назву препарату, дозу в міліграмах і склад.
Прикиньте час: спробуйте якомога точніше порахувати, скільки часу минуло відтоді, як тварина з’їла ліки.
Стежте за станом: запишіть, чи є блювання, слинотеча, судоми або утруднене дихання, це допоможе лікарю.

Дорогою до клініки стежте, щоб дихальні шляхи тварини були вільні, а температура тіла стабільна, і не давайте їй ні води, ні їжі, ні молока, поки не поговорите з лікарем^[6].

Що зроблять у клініці

Ветеринар обере лікування залежно від того, що саме і коли з’їла тварина, і якщо минуло зовсім мало часу, можуть промити шлунок або дати активоване вугілля, щоб у кишечнику всмокталося менше препарату.

Лікування отруєння ліками зазвичай доволі складне, бо крім токсичності самого препарату доводиться боротися з ускладненнями, які зачіпають одразу кілька органів.

Навіть після виписки власнику треба доглядати тварину вдома за призначенням лікаря і регулярно перевіряти показники печінки й нирок.

Як зберігати ліки, щоб тварина до них не дісталася

За безпеку вдома відповідає кожен власник. Щоб тварина випадково не наїлася ліків, подбайте про дві речі: де ви зберігаєте препарати і як ви їх приймаєте та даєте.

По-перше, всі ліки, вітаміни й добавки в домі тримайте на висоті, до якої тварина не дістане; ще краще складіть їх у контейнер із замком і сховайте в шафу, щоб тварина з цікавості не знайшла їх і не з’їла.

Котові, який уміє стрибати, висока полиця не завада, тому для котів краще підходить шафа з дверцятами. По-друге, самі приймайте ліки подалі від тварини або в окремій кімнаті.

Так пігулку, яка випадково впала на підлогу, не проковтне за мить пильна тварина; якщо ж таблетка впала, коли ви даєте ліки самій тварині, одразу її знайдіть.

Будь-які ліки з нестероїдними протизапальними речовинами тримайте подалі від місць, де буває тварина, щоб не сталося непоправного.

Тварина не може розповісти, що їй погано, а прихований період отруєння буває і коротким, і довгим, тому запам’ятайте: людські ліки тварині давати самостійно не можна, і навіть половина дози може закінчитися важкими наслідками.

І нарешті: ніколи не використовуйте людські знеболювальні, ліки від застуди чи будь-які інші препарати як «швидку заміну», коли тварина захворіла. Тварині потрібні ветеринарні препарати, які підбирає лікар.