Грибок у собаки на шкірі: симптоми, лікування та профілактика

Грибок у собаки на шкірі, лапах або вухах може стати справжнім випробуванням: постійний свербіж, подразнені ділянки і той характерний «дріжджовий» запах, схожий на кукурудзяні чіпси. (Вибачте, якщо ми щойно зіпсували вам апетит!)

Дріжджі, різновид грибка, природно живуть на шкірі собаки та в її вухах. Але якщо їх стає занадто багато, це перетворюється на інфекцію, від якої собака страждає.

Що саме викликає дріжджову інфекцію у собак і як допомогти вашому хвостатому другу? Далі про причини, симптоми і лікування з коментарями ветеринарів.

✓ Перевірено ветеринаром

Що таке дріжджові інфекції у собак?

У здорових собак імунна система та корисні бактерії природно тримають дріжджі під контролем. Але за сприятливих умов дріжджі можуть розмножитися і спричинити інфекцію.

Собаки зі шкірними складками, висячими вухами, густою або довгою шерстю, а також зі шкірою, схильною до надмірного виділення жиру (себорея), мають підвищений ризик.

Породи, особливо схильні до дріжджових інфекцій:

• Ши-тцу
• Кокер-спанієль
• Цвергшнауцер
• Шарпей
• Французький бульдог
• Англійський бульдог
• Американський пітбультер’єр
• Бладгаунд
• Золотистий ретривер
• Лабрадор-ретривер
• Бассет-хаунд
• Вест-хайленд-вайт-тер’єр
• Німецька вівчарка
• Сілкі-тер’єр
• Шетландська вівчарка (шелті)
• Бішон фрізе
• Мальтійська болонка
• Такса
• Мопс
• Пудель
• Чихуахуа

Типи дріжджових інфекцій у собак та як їх розпізнати

Дріжджові інфекції у собак найчастіше вражають вуха, лапи, шкіру та шкірні складки. Якщо помітити ознаки на ранній стадії, проблему можна вирішити до того, як вона стане серйозною.

Грибок у собаки на вухах

Надмірне скупчення дріжджів у вухах собаки може призвести до болючих і свербких вушних інфекцій (дріжджовий отит), якщо їх не лікувати. Для регулярного догляду за вухами важливо знати ці симптоми:

• Часте трясіння або нахиляння голови
• Розчісування вух або тертя ними об поверхні
• Червоні, запалені вушні канали
• Коричневі або жовті виділення
• Чутливість або біль при дотику до вух
• Неприємний затхлий або сирний запах

Грибок на лапах у собаки

Лапи теж часто страждають від дріжджових інфекцій, особливо у собак, які постійно облизують лапи або багато часу проводять на вулиці у вологу погоду. Грибок у собаки між пальцями розвивається особливо швидко через постійну вологість.

Симптоми:

• Надмірне гризіння або облизування лап
• Червона, набрякла шкіра між пальцями
• Зміна кольору шерсті (червоно-коричнева) від слини
• Кульгання або дискомфорт при ходьбі
• Неприємний затхлий або сирний запах

Грибок у собаки на шкірі (дерматит)

Дріжджові інфекції шкіри (дріжджовий дерматит) можуть виникнути на будь-якій частині тіла собаки, але найчастіше з’являються в місцях зі складками: пах, пахви або живіт.

Симптоми:

• Червона, подразнена або лущена шкіра
• Свербіж шкіри, часте облизування або покусування ураженої ділянки
• Маленькі червоні горбики на шкірі
• Коричневе забарвлення шкіри
• Жирна шкіра
• Випадіння шерсті на уражених ділянках
• Потовщена шкіра з текстурою, що нагадує «слонячу шкіру»
• Неприємний затхлий або сирний запах

Що спричиняє дріжджові інфекції у собак?

Дріжджові інфекції у собак часто пов’язані з основними захворюваннями, які порушують природний баланс шкіри або послаблюють імунну систему.

Свербіж, який провокує розчісування та облизування, а також надмірна вологість теж сприяють розвитку інфекції, бо дріжджі добре розмножуються в теплі та вологості.

Поширені причини дріжджових інфекцій у собак:

• Алергії (харчові або на фактори навколишнього середовища)
• Блохи та кліщі
• Метаболічні порушення, такі як гіпотиреоз або хвороба Кушинга
• Ослаблена імунна система через хворобу, стрес або прийом певних ліків
• Недостатня регулярна гігієна, особливо вух, лап та шкірних складок
• Мокра шерсть або застій вологи, особливо у шкірних складках та вухах, що сприяє росту дріжджів

Як ветеринари лікують дріжджову інфекцію у собак?

Якщо ви підозрюєте, що у вашої собаки дріжджова інфекція, покажіть її ветеринару. Він підбере лікування.

Лікування зазвичай включає кілька етапів:

• Діагностика: ветеринар огляне уражену ділянку і може взяти зіскоб шкіри, мазок або зразок з вуха для дослідження під мікроскопом, щоб підтвердити наявність дріжджів. Також можуть знадобитися аналізи крові та інші дослідження для виявлення основних причин.
• Місцеве лікування: лікувальні шампуні, мазі, серветки або спреї з протигрибковими компонентами, такими як хлоргексидин або міконазол, часто призначають при дріжджових інфекціях шкіри. Дріжджові інфекції вух лікують протигрибковими вушними краплями.
• Пероральні ліки: протигрибкові препарати, такі як кетоконазол або флуконазол, можуть знадобитися при системних дріжджових інфекціях.
• Основні захворювання: якщо буде виявлено основне захворювання, ветеринар розробить план його лікування або контролю.

Курс лікування зазвичай триває від двох до чотирьох тижнів залежно від тяжкості інфекції. Якщо дріжджова інфекція повторюється або поширилася на великі ділянки, лікування може тривати кілька тижнів або навіть місяців.

Якщо виявити інфекцію на ранній стадії та швидко почати лікування, покращення може настати вже через кілька днів або тиждень.

Як допомогти собаці з дріжджовою інфекцією?

Ветеринар призначає план лікування, а ваше завдання: дотримуватися його і допомогти собаці одужати.

Дотримуйтеся вказівок ветеринара

Застосовуйте всі призначені засоби, включно з місцевими кремами, вушними краплями або пероральними протигрибковими препаратами, точно за інструкцією.

Купайте собаку лікувальним шампунем

Якщо ветеринар рекомендував, протигрибковий лікувальний шампунь допоможе в лікуванні дріжджової інфекції.

Очищуйте уражені ділянки

За погодженням з ветеринаром використовуйте протигрибкові серветки для обережного очищення та обробки інфікованих ділянок.

Ретельно висушуйте собаку

Після купання, плавання або прогулянок у вологу погоду ретельно висушуйте шкіру та шерсть собаки, особливо між пальцями, у шкірних складках та навколо вух.

Запобігайте облизуванню

Надмірне облизування може погіршити дріжджову інфекцію та уповільнити загоєння.

Використовуйте захисний комір (конус), щоб собака не облизувала уражені ділянки.

Коли звернутися до ветеринара?

Більшість дріжджових інфекцій починають покращуватися протягом кількох днів після початку лікування. Зверніться до ветеринара повторно, якщо:

• Симптоми погіршуються або не покращуються протягом трьох-семи днів
• Собака проявляє ознаки болю: скиглить, скавучить або уникає дотиків
• Собака погано реагує на призначені ліки (блювання, діарея, млявість)
• Надмірне облизування або розчісування не припиняється і заважає загоєнню

Як запобігти дріжджовим інфекціям у собаки?

Запобігти інфекції простіше, ніж потім її лікувати.

• Тримайте собаку сухою. Завжди ретельно висушуйте собаку після купання, плавання або прогулянок під дощем. Особливу увагу приділяйте вухам, лапам та шкірним складкам.
• Регулярно чистіть вуха. Використовуйте спеціальний засіб для чищення вух, щоб тримати вуха собаки чистими від воску та бруду.
• Регулярно чистіть шкірні складки. Якщо у вашої собаки є шкірні складки, регулярно протирайте їх серветками, щоб запобігти накопиченню вологи, бруду та бактерій.
• Регулярно доглядайте за шерстю. Підстригайте шерсть навколо ділянок, де накопичується волога: лапи, вуха та шкірні складки. Це покращує циркуляцію повітря та запобігає росту дріжджів.
• Купайте лікувальним шампунем (за потреби). Якщо ваша собака схильна до дріжджових проблем, ветеринар може рекомендувати регулярне купання з протигрибковим шампунем.
• Розгляньте пробіотики. Пробіотики допомагають підтримувати здоровий баланс корисних бактерій у кишечнику собаки. Це може зміцнити імунну систему та ускладнити розмноження дріжджів.
• Не забувайте про захист від блох і кліщів. Регулярне використання рекомендованих ветеринаром засобів допомагає захистити собаку від паразитів, які можуть викликати свербіж та пошкодження шкіри.
• Лікуйте основні захворювання. Працюйте з ветеринаром, щоб відстежувати та лікувати будь-які основні проблеми зі здоров’ям.
• Вчасно помічайте ознаки. Регулярно оглядайте лапи, вуха та шкіру собаки на предмет почервоніння, запаху або виділень, щоб помітити можливе надмірне розмноження дріжджів якомога раніше.