Дегельмінтизація цуценят: симптоми, лікування та профілактика

Дегельмінтизація цуценят починається з перших тижнів життя, бо кишкові паразити загрожують собакам у будь-якому віці, але цуценята в особливій зоні ризику: їхня імунна система ще не сформована.

У цуценят мало жирових запасів, а рідини їм потрібно більше, ніж дорослим собакам. Більшість паразитів викликають діарею, блювання і знижують апетит, тому зневоднення стає небезпечним значно швидше, ніж у дорослої собаки.

✓ Перевірено ветеринаром

Які паразити найпоширеніші у цуценят?

П’ять основних груп паразитів, які часто зустрічаються у цуценят:

• Аскариди (круглі черви)
• Нематоди (анкілостоми, серцеві черви, власоглави)
• Цестоди (стрічкові черви)
• Кокцидії (Isospora, Cryptosporidium)
• Найпростіші (Toxoplasma та Giardia)

Побачити неозброєним оком можна тільки стрічкових червів, власоглавів та аскарид. Решта мікроскопічні, і виявити їх можна лише в аналізі калу. Тож якщо у цуценяти діарея, але глистів не видно, це ще не означає, що паразитів немає.

Companion Animal Parasite Council (CAPC) зібрала дані по США про поширеність кишкових паразитів у собак. Загальна картина актуальна і для інших країн:

Симптоми конкретних паразитів у цуценят

Діагностика глистів та інших паразитів у цуценят

Деяких паразитів можна побачити неозброєним оком: у калі або навколо анусу цуценяти.

Найчастіше власники помічають стрічкових червів. Вони складаються із сегментів (проглотидів) з яйцями, які скидаються з калом. Ці сегменти видно у калі, на шерсті цуценяти або на підлозі. Виглядають вони як маленькі зернятка вареного рису, що рухаються.

Навіть якщо ви бачите паразитів у калі цуценяти, ветеринар все одно повинен їх дослідити, щоб точно визначити, чим саме інфіковане ваше цуценя.

Від типу паразита залежить і лікування, і те, чи є ризик для вас та інших тварин у домі. У цуценяти може бути одразу кілька видів паразитів, і тоді знадобиться комбінація препаратів.

Коли ветеринар просить «принести зразок калу», він шукає яйця паразитів і мікроскопічних збудників. Це основний метод діагностики аскарид, анкілостом, власоглавів та кокцидій. Але деякі паразити, як-от власоглави та Toxoplasma, виділяють яйця нерегулярно.

Є аналізи крові для паразитів, яких важко виявити у калі. Найчастіше їх призначають для діагностики Giardia (лямблій).

Лікування глистів та інших паразитів у цуценят

Типи протиглисних препаратів

Протипаразитарні засоби бувають у різних формах: таблетки, жувальні ласощі, рідини, порошки, гранули для додавання до корму, пасти та ін’єкції.

Антигельмінтики працюють проти аскарид, стрічкових червів, анкілостом та власоглавів. Найвідоміші діючі речовини: фенбендазол, мебендазол та альбендазол.

Інші протипаразитарні засоби:

• Празиквантел, працює проти трематод та стрічкових червів
• Пірантелу памоат, проти аскарид та інших нематод
• Макроциклічні лактони (івермектин та мілбеміцин), входять до складу засобів для профілактики дирофіляріозу

Ветеринар підбере лікування залежно від типу та тяжкості інфекції.

Протокол лікування

Схема лікування залежить від того, який саме паразит у цуценяти.

Іноді потрібно давати ліки кілька днів або тижнів, а потім повторити курс через два-три тижні. Повторний курс потрібен, щоб знищити тих паразитів, які під час першого лікування ще були на стадії яєць або личинок і встигли «вирости». Більшість паразитів завершують життєвий цикл приблизно за три тижні.

Як дегельмінтизація дорослих собак, лікування цуценят включає два основних підходи:

• Засоби для профілактики дирофіляріозу: щомісячні препарати від серцевого черва одночасно захищають і від кишкових паразитів. Їх призначає ветеринар після обстеження.
• Звичайні антигельмінтики: підходять для лікування легких глистових інфекцій, доступні у ветаптеках та зоомагазинах.

Побічні ефекти дегельмінтизації цуценят

Більшість поширених антигельмінтиків (фенбендазол, пірантел, празиквантел) мають високий запас безпеки: навіть якщо трохи перевищити дозу, серйозних проблем зазвичай не буде. Але дотримуватись інструкції все одно потрібно.

Більшість собак переносять дегельмінтизацію без проблем. Як і з будь-якими ліками, побічні реакції можливі, хоч і трапляються рідко:

• Діарея, блювання, відсутність апетиту: якщо у цуценяти багато паразитів, стан може тимчасово погіршитися після лікування. Коли всі черви в кишечнику гинуть одночасно, слизова оболонка запалюється. Зазвичай це минає само протягом доби.

Графік дегельмінтизації цуценят: профілактика та захист

Ті ж препарати, що лікують паразитів, працюють і для профілактики.

За рекомендаціями CDC та Американської асоціації ветеринарних паразитологів, дегельмінтизацію починають з 2-тижневого віку і повторюють кожні 2 тижні до 2 місяців.

Після цього профілактику проводять щомісяця до 6-місячного віку, щоб знищити паразитів на різних стадіях розвитку.

Ризик зараження залежить і від умов утримання. Цуценята, які живуть разом з іншими собаками і часто контактують з новими тваринами, заражаються частіше.

Брудне середовище, контакт із фекаліями інших тварин, блохи, комарі і навіть таргани збільшують ризик зараження. Тому тримайте дім у чистоті:

• Регулярно прибирайте фекалії з місця перебування собаки
• Мийте підстилку
• Дезінфікуйте місця, де тварина часто буває

Краще не виводити цуценя в місця, де буває багато собак, поки не зміцніє імунна система. Зазвичай це після 4-5 місяців, коли завершиться курс вакцинацій.

Небезпека паразитів цуценят для людей

Частина цих паразитів небезпечна не тільки для цуценят, а й для людей та інших тварин, включно з котами.

Паразити, що передаються від тварин до людей, називаються зоонозними. Серед них: анкілостоми, аскариди, Toxoplasma, кокцидії, Giardia та Cryptosporidium.

Анкілостоми та аскариди

Анкілостоми та аскариди здатні проникати через пошкоджену шкіру і викликати стан, відомий як larva migrans: міграцію паразитів через організм невідповідного хазяїна.

Паразитам потрібні хазяї і для живлення, і для завершення життєвого циклу. Коли паразити цуценят, такі як анкілостоми, аскариди та Toxoplasma, потрапляють до людей, ці паразити не можуть завершити свій життєвий цикл. Проте вони спричинять проблеми!

Наприклад, уявіть, що ви граєте з м’ячем у собачому парку і нахиляєтесь зав’язати шнурівок. Потім витираєте чоло і несвідомо заражаєте око собачою аскаридою. Цей черв’як може спричинити очну larva migrans, рости й переміщатися всередині ока і навіть призвести до сліпоти.

Вісцеральна larva migrans виникає, коли аскариди мігрують через черевну порожнину і пошкоджують внутрішні органи. Собачі аскариди найчастіше спричиняють обидві форми: і вісцеральну, і очну larva migrans.

Анкілостоми спричиняють шкірну larva migrans: вони проникають через шкіру і живуть під її поверхнею, утворюючи червоні, подразнені сліди.

Кокцидії та Giardia

Кокцидії та Giardia теж зоонозні. У багатьох собак невелика кількість цих паразитів живе без жодних симптомів.

Для деяких собак кокцидії та Giardia є коменсальними організмами, як бактерії, що живуть у вашому роті.

Багато ветеринарів рекомендують лікувати ці паразити лише за наявності симптомів, таких як блювання та діарея.

Деякі типи кокцидій та Giardia можуть передаватися іншим тваринам. Якщо у собаки знайшли одного з цих паразитів, запитайте ветеринара, чи є ризик для інших тварин у домі.

Cryptosporidium

Cryptosporidium серйозно загрожує деяким сільськогосподарським тваринам, передусім коровам та вівцям.

Собаки хворіють рідко, але цуценята та собаки з ослабленою імунною системою можуть захворіти, зазвичай із блюванням та діареєю.

На щастя, штам, що заражає корів та людей, рідко зустрічається у цуценят.

Усіх цуценят потрібно профілактично обробляти від паразитів кожні 2 тижні з 2-тижневого до 2-місячного віку, а потім щомісяця ще кілька місяців. Кожне цуценя індивідуальне, тому конкретну схему профілактики краще обговорити з ветеринаром.