Дегельмінтизація собак: чого очікувати і чому це важливо

Дегельмінтизація собак це використання препаратів для знищення глистів, які оселяються в організмі тварини. Не дощових червів, звісно, а паразитів, що живуть у кишечнику собаки (а іноді і в інших органах) і живляться кров’ю та поживними речовинами. Звучить як щось із фільму «Чужий», правда?

У цій статті: які глисти зустрічаються у собак найчастіше, як з ними боротися і як захистити собаку від цих непроханих гостей.

Перевірено ветеринаром

Що таке дегельмінтизація собак?

Простіше кажучи, це курс ліків (антигельмінтиків), які вбивають паразитів на кшталт анкілостом і стрічкових червів в організмі собаки.

Як працюють антигельмінтні препарати?

Антигельмінтики містять активні речовини, що діють на конкретні види глистів, пояснює ветеринар Жаклін Кобл (DVM, Sea Legs Integrative Veterinary Health, Бостон).

Після того як глисти паралізовані або знищені, собака виводить їх із організму разом із випорожненнями.

Скільки коштує дегельмінтизація собаки?

Вартість антигельмінтного препарату залежить від типу ліків, розміру собаки та ступеня зараження.

Крім самого препарату, можуть бути й інші витрати: аналіз калу для визначення типу глистів та візит до ветеринара.

Якщо у собаки є інші симптоми або супутні захворювання, ветеринар може призначити аналіз крові або рентген.

Буває, що інфекція настільки тяжка, що собаку треба госпіталізувати. Це коштує окремо.

Які глисти найчастіше зустрічаються у собак?

За словами ветеринара Керол Осборн (DVM, Chagrin Falls Veterinary Center, Огайо), собаки можуть заразитися кількома типами глистів:

Аскариди (круглі черви)

Аскариди це найпоширеніший тип кишкових паразитів у собак, особливо у цуценят.

Ці довгі черви, схожі на спагеті, від білого до світло-коричневого кольору, заселяють кишечник собаки.

Собака може заразитися, якщо проковтне забруднений кал чи ґрунт, або з’їсть гризуна чи таргана з паразитами. Аскариди також передаються від матері до цуценяти через плаценту або молоко.

Часто аскариди не дають жодних зовнішніх ознак. Але якщо паразитів багато, можуть з’явитися симптоми:

• Роздутий живіт
• Втрата ваги
• Тьмяна шерсть
• Діарея
• Блювання
• Видимі черви у калі або блювотних масах собаки

Анкілостоми (гачкові черви)

Назва говорить сама за себе: анкілостоми мають гострі ротові частини у формі гачків, якими чіпляються до стінки кишечника собаки і живляться тканинною рідиною та кров’ю.

Собака може заразитися, якщо з’їсть інфіковану тварину або проковтне паразитів з ґрунту чи трави. Анкілостоми також передаються через молоко матері або через личинки, що проникають крізь шкіру.

Анкілостоми живляться кров’ю і можуть спричинити серйозну внутрішню крововтрату. Для цуценят це особливо небезпечно: малюки іноді гинуть від тяжкого зараження.

Симптоми анкілостомозу:

• Бліді ясна
• Значна втрата ваги
• Кривавий пронос
• Тьмяна та суха шерсть
• Затримка росту (у цуценят)
• Подразнення шкіри та свербіж
• Кашель

Стрічкові черви (цестоди)

Стрічкові черви це сегментовані паразити, що прикріплюються до стінки тонкого кишечника собаки.

Існує кілька типів стрічкових червів, але найпоширеніший вид у собак це Dipylidium caninum. Собака може заразитися ним, з’ївши інфікованого гризуна або випадково проковтнувши заражену блоху зі свого тіла.

Дорослі стрічкові черви можуть досягати 28 сантиметрів у довжину, але сегменти відриваються від основного тіла і виходять з калом собаки.

Ознаки зараження стрічковими червами:

• Видимі рухливі білі сегменти (приблизно 1 см завдовжки) у калі або навколо анусу собаки
• Видимі нерухомі білуваті сегменти, схожі на зерна рису, у калі або навколо анусу
• «Їзда на попі» (коли собака тягне задню частину тіла по землі)
• Затримка росту (у цуценят)
• Анемія (зазвичай тільки у цуценят)
• Кишкова непрохідність

Власоглави

Власоглави це невеликі паразити (близько 4-7 см завдовжки) з характерною формою батога, здатні викликати запалення товстого кишечника собаки.

Яйця власоглавів потрапляють у ґрунт з калом і зберігаються там до п’яти років. Тому інші собаки легко заражаються на тих самих місцях вигулу.

Симптоми:

• Хронічний пронос (з кров’ю або без)
• Втрата ваги
• Натужне випорожнення
• Зниження апетиту
• Анемія

Дирофілярії (серцеві черви)

Дирофілярії відрізняються від усіх інших глистів у цьому списку.

Потрапляючи в організм собаки через укус інфікованого комара, дирофілярії мігрують кровоносними судинами до серця та легень, де можуть завдати серйозних пошкоджень.

Дирофіляріоз може бути смертельним, якщо його не лікувати.

Дирофілярії становлять найбільшу загрозу в регіонах із постійно теплим кліматом, де добре розмножуються комари. Але всі собаки, незалежно від місця проживання, можуть заразитися цим паразитом.

На ранніх стадіях дирофіляріоз часто не дає жодних симптомів. Але чим довше триває інфекція, тим вони помітніші.

Можливі симптоми дирофіляріозу:

• Легкий стійкий кашель
• Небажання рухатися та гратися
• Швидка втома після помірної активності
• Зниження апетиту
• Втрата ваги
• Роздутий живіт (через скупчення рідини в черевній порожнині, спричинене серцевою недостатністю)

Як провести дегельмінтизацію собаки?

Перш ніж давати будь-які ліки, покажіть собаку ветеринару. Лікар оцінить стан здоров’я, підтвердить діагноз і підбере препарат.

Препарат може дати ветеринар, або ви дасте його вдома самі. Якщо даєте самі, дотримуйтесь інструкції на упаковці та слідкуйте за правильним дозуванням відповідно до ваги собаки.

Залежно від ступеня зараження, може знадобитися повторний курс. Ветеринар підкаже, через який час давати препарат знову.

Типи антигельмінтних препаратів для собак

Більшість антигельмінтиків для собак це таблетки або жувальні пігулки. Але бувають і порошки (додають у корм), рідкі суспензії та краплі на холку. Є дві основні категорії:

• Широкого спектру дії: містять кілька активних речовин і діють на різні типи паразитів одночасно (аскариди, анкілостоми, власоглави, стрічкові черви).
• Спеціалізовані: містять одну активну речовину і спрямовані на конкретний вид паразитів. Їх призначають, коли відомо, якими саме глистами заражена собака.

Антигельмінтики для собак також поділяються на рецептурні та безрецептурні.

• Рецептурні, наприклад Simparica Trio або Milprazon від KRKA, призначає ветеринар. Їх використовують при тяжких інфекціях або для профілактики дирофіляріозу.
• Безрецептурні, наприклад від Elanco або Beaphar, підходять для легких глистових інфекцій і продаються вільно.

Побічні ефекти дегельмінтизації

Більшість собак не відчувають побічних ефектів. Але якщо вони виникають, за словами доктора Осборн, можливі:

• Млявість
• Нудота
• Блювання
• Діарея
• Зниження апетиту

За її словами, чим тяжче зараження, тим помітніші побічні ефекти.

Якщо з’явилися побічні ефекти, зверніться до ветеринара. Зазвичай це тимчасова реакція, але краще перестрахуватися.

Як часто потрібно давати собаці глистогінне?

Як часто давати глистогінне, залежить від віку собаки, способу життя та ризику зараження.

Цуценята

Дегельмінтизація цуценят зазвичай починається у віці 2-3 тижнів і продовжується кожні два тижні до відлучення від матері, каже доктор Кобл.

Цуценята особливо вразливі, бо їхня імунна система ще не повністю розвинена. Глистів вони можуть отримати від матері ще до народження або з молоком.

Після відлучення цуценятам зазвичай дають глистогінне щомісяця до завершення основного курсу щеплень (приблизно до 4-5 місяців).

Дорослі собаки

Дорослим собакам зазвичай дають спеціалізовані антигельмінтики тільки коли глисти вже виявлені або є серйозна підозра, каже доктор Кобл.

Дорослі собаки повинні отримувати профілактику дирофіляріозу цілий рік. Ці препарати зазвичай містять інгредієнти, які також допомагають запобігти кишковим паразитам.

Спосіб життя та умови утримання собаки сильно впливають на те, як часто їй потрібна дегельмінтизація.

Добре здавати аналіз калу раз-два на рік. Мисливські собаки, ті, що живуть на фермі, або часто бувають на вигулі, ризикують більше, тому їм може знадобитися частіше обстеження, каже доктор Осборн.

Як запобігти зараженню глистами?

Повністю захистити собаку від паразитів неможливо, але є способи знизити ризик:

• Контролюйте бліх: блохи переносять стрічкових червів, тому захищайте собаку від бліх цілий рік. Це можуть бути нашийники, краплі на холку або таблетки. Ветеринар порадить відповідний варіант.
• Запобігайте дирофіляріозу: ця хвороба може бути смертельною. Щорічно здавайте аналіз на дирофілярії і давайте щомісячний профілактичний препарат за рекомендацією ветеринара. Багато антигельмінтиків, наприклад від Vitomax або Beaphar, також захищають від кишкових паразитів (аскарид, анкілостом).
• Тримайте чистоту: регулярно прибирайте фекалії на подвір’ї, прайте підстилку собаки та дезінфікуйте місця, де вона часто буває, радить доктор Осборн.
• Стежте за калом: познайомтеся з «нормальним» виглядом випорожнень вашої собаки. Якщо кал постійно рідкий або кривавий, це може бути ознакою глистів. Покажіть собаку ветеринару, радить доктор Кобл.
• Відвідуйте ветеринара: раз-два на рік собака має проходити профілактичний огляд, який включає і перевірку на глистів.

Не забувайте і про котів! Вони також можуть заразитися глистами, згаданими у цій статті.