Токсоплазмоз у котів: симптоми, лікування та особливості харчування

Токсоплазмоз у котів це поширене паразитарне захворювання, на яке хворіють і тварини, і люди. Його симптоми нерідко залишаються непомітними, тому власнику варто знати, як проявляється хвороба, як її виявити та як захистити кота й усю родину. Спричиняє токсоплазмоз одноклітинний паразит токсоплазма, що розмножується всередині клітин різних тканин і порушує їхню роботу.

✓ Перевірено ветеринаром

Життєвий цикл токсоплазми

Токсоплазма має складний цикл розвитку, для повного проходження якого потрібна зміна хазяїв.

Основними хазяями паразита є хижаки з родини котячих, до якої належать як дикі види, так і домашні коти.

Більшість котів живуть поруч із людьми, у домівках і господарських будівлях, тісно спілкуються з власниками. Тому саме вони найбільше впливають на поширення паразита серед людей і свійських тварин.

У тілі основного хазяїна відбувається статеве розмноження токсоплазм. Паразити вражають слизову оболонку тонкого кишківника кота. У ній формуються ооцисти, які після руйнування заражених клітин виводяться з організму разом із каловими масами.

Проміжними хазяями токсоплазми можуть виявитися багато теплокровних тварин: гризуни, свійські та дикі травоїдні, собаки, коти, птахи. До числа проміжних хазяїв цього паразита належить і людина.

Потрапивши в організм проміжного хазяїна, токсоплазми розносяться по ньому з током крові та лімфи і проникають у клітини різних тканин, де розмножуються поділом. Заражені клітини гинуть, але навколо них з часом формується щільна оболонка, яка не дає токсоплазмам поширюватися далі по організму. Такі утворення, заповнені паразитами, називають тканинними цистами. Вони можуть виникнути в різних внутрішніх органах, але найчастіше вражають м’язи, зокрема серцевий, головний і спинний мозок, очі, а також плаценту та плід, що розвивається.

Тканинні цисти залишаються в тілі проміжного хазяїна на все життя. Паразити всередині здатні спричинити поширення захворювання навіть після смерті зараженої тварини. При зберіганні м’яса та м’ясних продуктів в умовах побутового холодильника паразити всередині тканинних цист зберігають життєздатність до місяця.

Як відбувається зараження токсоплазмозом у котів

Коти заражаються токсоплазмозом, споживаючи забруднені ооцистами корми та воду. Рідше кіт заражається через травми шкіри, коли контактує з фекаліями заражених котів, їхніми піхвовими виділеннями, молоком, сльозами чи слиною.

Багато котів заражаються токсоплазмозом, поїдаючи птахів і гризунів, у тілі яких є тканинні цисти. М’ясо, що не пройшло кулінарну обробку, також може стати для кота джерелом зараження.

Можлива також передача паразита від кішки до ненароджених кошенят, якщо зараження сталося перед зачаттям або на початку вагітності.

Як людина заражається токсоплазмозом

Заразитися від хворої на токсоплазмоз людини при спілкуванні неможливо. Небезпеку для людей становлять фекалії котів, які є носіями токсоплазм. На жаль, у такого кота зазвичай немає явних ознак захворювання, але вже через три дні після зараження він починає виділяти з фекаліями ооцисти. Цей процес може тривати від одного до трьох тижнів.

Виділені котом ооцисти стають здатними спричинити захворювання не одразу, а лише після дозрівання, на швидкість якого впливає температура довкілля. При +24°С ооцисти стають заразними через 2-3 дні після виділення.

Отже, людина ризикує заразитися тоді, коли нехтує правилами особистої гігієни. Контакт зі збудником можливий:

• при догляді за котом;
• при роботі в саду й на городі, куди мають доступ коти;
• під час приготування їжі.

Щоб звести ризик зараження токсоплазмозом до мінімуму, слід:

• вчасно та якісно прибирати котячий туалет;
• мити руки після спілкування з улюбленцем;
• мити руки перед приготуванням і вживанням їжі;
• не їсти самому й не згодовувати коту сире м’ясо та м’ясні продукти;
• ретельно промивати зелень, овочі та фрукти перед вживанням;
• не використовувати для пиття воду із сумнівних джерел;
• уникати контактів із безпритульними тваринами;
• роботи, що потребують контакту із землею, виконувати в рукавичках, а після завершення мити руки.

Як проявляється токсоплазмоз у котів

У дорослих здорових котів зараження токсоплазмозом зазвичай не призводить до погіршення самопочуття. Єдина ознака захворювання в таких випадках, це виділення ооцист, яке можна помітити при лабораторних дослідженнях калу.

Виражені ознаки токсоплазмозу виникають в ослаблених тварин і маленьких кошенят. У таких випадках на початку захворювання спостерігається:

• зниження апетиту;
• слабкість, сонливість;
• виділення з ніздрів та очей;
• лихоманка;
• пронос;
• збільшення лімфатичних вузлів.

При важкому перебігу хвороби токсоплазмоз у котів доволі часто ускладнюється запаленням легень. Можуть також виникнути ознаки ураження нервової системи (полохливість, безпричинна агресія, тремтіння голови та лап, безцільне кружляння, порушення координації тощо), очей (сльозотеча, помутніння ока, зміна розміру зіниці, сліпота) та інших органів.

Зараження кішки під час виношування кошенят або перед зачаттям нерідко призводить до переривання вагітності, передчасних пологів, появи на світ хворого та нежиттєздатного потомства.

Як визначити токсоплазмоз у кота

Щоб точно встановити, чи хворий кіт на токсоплазмоз, ветеринару недостатньо оглянути улюбленця та отримати від власника відомості про можливість зараження.

Для встановлення діагнозу проводять лабораторні дослідження крові, калу, мазків зі слизових оболонок рота й носа.

Найінформативнішим методом виявлення токсоплазмозу є ІФА (імуноферментний аналіз). Він дає змогу визначити наявність і рівень антитіл до збудника токсоплазмозу в крові кота. Дослідження проводять двічі: при надходженні кота з підозрою на токсоплазмоз до ветеринарної клініки та через 2-3 тижні.

При гострому перебігу хвороби титр антитіл до збудника за цей період значно зростає. Відсутність антитіл в обох пробах вказує на те, що контакту зі збудником токсоплазмозу в кота не було. При хронічній формі хвороби зростання титру антитіл відбувається повільно й стає помітним при тривалому спостереженні за котом.

Якщо в кота немає видимих ознак поганого самопочуття, але в його крові виявлено антитіла до збудника токсоплазмозу, організм кота вже виробив імунітет до захворювання. Нове зараження для такого кота можливе, але період виділення ним ооцист буде помітно коротшим, ніж при першому контакті зі збудником.

Як лікувати токсоплазмоз у котів

Лікування токсоплазмозу проводить ветеринар. Лікарські препарати він підбирає індивідуально, з урахуванням проявів захворювання та стану кота.

До переліку призначених коту ліків можуть входити:

• протимікробні засоби;
• препарати, що пригнічують виділення ооцист;
• препарати, що нормалізують загальний стан кота та полегшують симптоми хвороби;
• вітамінні та пробіотичні добавки, що допомагають коту відновитися.

Харчування котів при токсоплазмозі

Під час лікування важливо стежити за тим, щоб кіт отримував з їжею всі необхідні поживні речовини в потрібній кількості. При годуванні готовими кормами за можливості обирайте продукти супер-преміум класу від перевірених виробників. Докладніше про щоденний раціон читайте в матеріалі чим годувати дорослого кота.

Антибактеріальні препарати можуть пригнічувати мікрофлору кишківника, яка бере участь у роботі імунітету, засвоєнні їжі та синтезі деяких вітамінів. На час лікування ветеринар може призначити коту фолієву кислоту (вітамін В9), а також пробіотичні добавки. Із нашого асортименту під таку задачу підходить, наприклад, ImmunoBiotic Pro HOME FOOD Expert, пробіотик із ферментами для відновлення мікробіоти кишечника котів. Конкретний препарат і дозування завжди узгоджуйте з ветеринаром.

Якщо захворювання протікає важко й у кота є ознаки порушення роботи внутрішніх органів, на час лікування йому може знадобитися спеціальна дієта. У таких випадках ветеринари нерідко рекомендують власникам скористатися лікувальними кормами промислового виробництва, які підбирають залежно від проявів захворювання.

Чи є щеплення для котів від токсоплазмозу?

Вакцини, яка захищала б котів від токсоплазмозу, поки що не існує. На відміну від панлейкопенії (чумки) та інших інфекцій, проти яких котів щеплюють, специфічного захисту від токсоплазмозу вакцинація не дає.

Імунітет до захворювання зберігається в кота лише на час присутності токсоплазм в організмі. Нове зараження токсоплазмозом при цьому не виключається, але організм кота справляється з паразитом швидше й легше, ніж при першому контакті. Однак при загальному зниженні імунітету (через сильний стрес, з настанням похилого віку, під час і після вірусних інфекцій тощо) захворювання може розвинутися у важчій формі.

Схильність до токсоплазмозу

До токсоплазмозу сприйнятливі коти всіх порід і віку. Найчастіше заражаються ним коти, які мають змогу гуляти й полювати на вулиці. Такі тварини ризикують підхопити й інших паразитів, наприклад вушного кліща.

Також існує ризик зараження для котів, які отримують у їжу сире або недостатньо оброблене (погано проварене, не проморожене) м’ясо.

Однак навіть коти, які ніколи не виходять з дому й отримують корми промислового виробництва, можуть заразитися токсоплазмозом, якщо проковтнуть ооцисти, випадково принесені власником на одязі та взутті.

Як захистити кота від зараження токсоплазмозом?

Попри те, що вакцини від токсоплазмозу для котів не існує, відповідальний власник може помітно знизити ризик зараження свого кота. Для профілактики токсоплазмозу власникам достатньо дотримуватися кількох простих правил, перелічених нижче.

1. Не відпускайте кота вільно гуляти вулицею. Власну ділянку за можливості огороджуйте від відвідування дикими та безпритульними тваринами.
2. Вуличний одяг і взуття залишайте в передпокої або гардеробній, щоб домашній кіт не мав до них доступу.
3. Не дозволяйте коту поїдати спійманих ним дрібних тварин.
4. Очищайте котячий лоток від фекалій щодня. Раз на тиждень проводьте дезінфекцію лотка та повну заміну наповнювача. Відходи після прибирання котячого лотка не викидайте туди, де до них можуть дістатися тварини.
5. Не давайте коту м’ясо та м’ясопродукти, які не пройшли кулінарної обробки. Найбезпечніше годування готовими раціонами, бо якість сировини та кінцевий продукт контролюються на виробництві.
6. Стежте за здоров’ям кота. Якщо він почувається погано, не чекайте, що він одужає сам, і не намагайтеся допомогти йому засобами з людської аптеки. Звертайтеся по допомогу до кваліфікованих ветеринарних спеціалістів.
7. Якщо кіт здоровий, не рідше разу на рік відвідуйте з ним ветеринарну клініку для проходження диспансеризації. За потреби ветеринар включить до переліку планових аналізів перевірку на зараження токсоплазмозом.