Порода шартрез: чим відрізняється від британця і як утримувати

Порода шартрез, або шартрський блакитний кіт, походить із Франції, і, як розповідають, породу вивели ченці французького картезіанського ордену. У тодішній Франції цінували передусім котів, які ловили мишей, і шартрез цю роботу знав: його здавна тримали саме за мисливську хватку[1], а густа блискуча шерсть додала породі прихильників уже в ролі домашнього улюбленця. Аж у 1970-х порода дісталася США. Шартрез трохи повнуватий і дуже симпатичний. Основний колір шерсті по всьому тілу блакитно-сірий, і це головна прикмета породи. Статура міцна, витривалість добра, до нових умов пристосовується легко. Вдача спокійна й рівна.

Тіло під густою блакитною шерстю

Верхня і нижня щелепи в шартреза досить виражені, губи чорні. М’язи сильні, тіло дуже щільне й кремезне, груди глибокі та широкі. Корпус нагадує циліндр. Хвіст середньої довжини, біля основи товстий, до кінчика трохи звужується. Кінцівки як на довжину тіла коротші, але дуже сильні: у кішок верхня частина лап помірно вкрита м’язами, у котів м’язів більше. Остьова шерсть коротка й густа, з добрим блиском. Вона трохи схожа на овечу вовну і непогано відштовхує воду. Відтінки бувають різні, але по всьому тілу колір має бути однаковим: тільки такий шартрез вважається найкращим.

Прикмети породи, які видно на голові

Голова широка, щоки повні, мордочка мала, але вперед не виступає. Голову кіт майже завжди тримає високо, шию витягує прямо, і це одна з головних прикмет породи. Вуха посаджені високо, розміром від малих до середніх, трикутної форми, з товстою основою. Очі великі й круглі, поставлені трохи широко. Колір за стандартом породи від золотистого до мідного, а найкращим вважають чистий насичений оранжевий[1]. У кошенят очі блакитні, а з віком стають мідно-золотими.

Голова блакитно-сірого кота зблизька
Круглі золотисті очі й трикутні вуха

Який у шартреза характер

Вдача в шартреза лагідна й кмітлива, з великою часткою незалежності, а часом кіт тримається як галантний джентльмен. Якщо господар ставиться до нього добре, той швидко відповідає прив’язаністю.

Блакитно-сірий кіт відпочиває на ліжку вдома
Спокійний кіт у домашній обстановці

Що класти в миску

Шартрез, як і будь-який кіт, облігатний хижак: таурин, вітамін A та арахідонову кислоту він бере тільки з тваринних тканин[5], тому основа раціону — це м’ясо, а рослинні складники в повнораціонному кормі йдуть доповненням. Щоденний раціон має бути різноманітним: кошеняті так легше перетравлювати їжу, а дорослому коту засвоювати її. Білка в щоденному кормі має бути щонайменше близько 25%, а час від часу меню варто міняти. Якщо годувати чимось одним, з’явиться дефіцит інших поживних речовин. Ці 25% не випадкова цифра. Європейські норми FEDIAF, за якими рахують склад кормів європейського виробництва, дають дорослому коту саме такий мінімум білка в сухій речовині. Кошеняті, поки воно росте, потрібно 28-30%[4], тому корм для дорослих котів малому не підходить.

Чого в мисці бути не повинно

Печінку зрідка дати можна, а от щоденною стравою вона бути не має: у ній багато вітаміну A, і той накопичується в організмі. Від раціону з самої печінки в котів розвивається гіпервітаміноз A, класична форма якого — це деформівний шийний спондильоз: кісткові нарости на шийних хребцях, біль і скутість у шиї, кульгавість на передніх лапах[7]. Окремо стежте за жирною рибою. У тунці та іншій олійній рибі багато ненасичених жирів, а вітаміну E мало, через що запалюється жирова тканина. Хвороба зветься панстеатит[8], і кіт із нею від болю не дає себе торкнутися. Цибулі в котячій їжі не має бути взагалі: вона руйнує еритроцити. Помітні зміни крові в котів описані вже від 5 г цибулі на кілограм ваги[6], причому варіння, сушіння і перемелювання в порошок токсичність не знімають. Отруєння розвивається і від однієї великої порції, і від дрібних шматочків, з’їдених регулярно. Ознаки з’являються не одразу: зміни в еритроцитах видно вже за добу, а анемія розгортається через кілька днів.

Чим годувати шартреза щодня

Шартрез чи британець

Перед покупкою варто чітко розрізнити, хто перед вами: британська короткошерста чи шартрез. Колір очей тут не підкаже: обидва стандарти вимагають однакової гами, від золотистого до мідного[3]. Що справді відрізняє ці породи, а що ні, зібрано в таблиці.

Ознака Шартрез Британська короткошерста
Статура Виглядає стрункішим Помітно повніша
Відстань між вухами Вужча Ширша
Щоки (брилі) Менші, не так впадають в око Більші, добре помітні
Будова тіла Менш компактна Компактніша, з короткою рівною спиною
Дозрівання Повільне, 3-5 років Повільне, 3-5 років[2]

Купуючи кошеня, дивіться, чи зроблені щеплення і чи є родовід. В Україні документ кошеняті видає фелінологічний клуб, найчастіше системи WCF, FIFe або TICA: спершу це метрика, яку згодом міняють на родовід. Тому просіть у заводчика саме бланк клубу, а не роздруковану від руки табличку з іменами предків. Щеплення теж перевіряйте не на слово. У ветпаспорті біля кожної вклеєної наліпки має стояти дата й підпис лікаря.

Корм для кошеняти на перші місяці

Джерела

  1. Chartreux, The Cat Fanciers’ Association (CFA)
  2. British Shorthair, The Cat Fanciers’ Association (CFA)
  3. British Shorthair Standard of Points, Governing Council of the Cat Fancy (GCCF)
  4. Nutritional Guidelines for Complete and Complementary Pet Food for Cats and Dogs (2021), FEDIAF
  5. Feeding Your Cat, Cornell Feline Health Center
  6. Toxicology Brief: Allium species poisoning in dogs and cats, Veterinary Medicine / ASPCApro
  7. Nutritional Disorders of the Spinal Column and Cord in Animals, Merck Veterinary Manual
  8. Pansteatitis (Yellow Fat Disease) in the Cat, Clinician’s Brief

Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію ветеринара. Якщо ваша тварина хвора, зверніться до ветеринарної клініки.

Олексій Черні Ветеринарний лікар

Співзасновник AmigoVet

17 серпня 2026

Ветеринарний лікар. Останні 5 років розвиваю AmigoVet. У блозі пишу про те, що знаю на практиці: догляд за котами й собаками, вибір кормів і товарів.