Стрес у кота: основні причини і що робити

Попри зовнішній спокій, коти теж нервують і переживають стрес. Вибити кота з рівноваги легко, а ми часто навіть не помічаємо, що йому потрібна підтримка. А дарма: тривалий стрес б’є по здоров’ю і може довести до справжніх хвороб. Тому розберімо, чому виникає стрес у кота, що робити, аби йому допомогти, і як уберегти улюбленця від нервових розладів.

✓ Перевірено ветеринаром

Причини появи стресу в котів

Стрес у кота може спричинити будь-що, що порушує його звичне, розмірене життя. Причини умовно ділять на три групи: зовнішні зміни, фізичні проблеми та емоційні переживання.

Зовнішні зміни

Зовнішні зміни ламають звичний розпорядок дня і позбавляють кота відчуття безпеки.

До таких змін належать переїзд, ремонт, поява нової тварини чи людини в домі, поїздки до ветеринара. Кожна з цих ситуацій вибиває кота зі звичної колії.

Переїзд

Коти прив’язуються до господаря, але й до свого житла звикають не менше. Кіт обживає територію: лишає свій запах на меблях, дряпає мітки кігтями, вибирає улюблені місця для сну. Тому переїзд у новий дім для нього сильний стрес.

На новому місці кіт ніби готується відвойовувати територію. Спрацьовує інстинкт самозбереження, тому він часто ховається в куток, щоб роздивитися все з безпечної відстані.

Щоб коту було легше, привезіть у нову оселю його старі іграшки, лежак, миски, усе, чим він користувався раніше. Знайомі запахи заспокоюють, і кіт швидше освоїться. Якщо він уперто тримає дистанцію і не вилазить з-під дивана, не витягуйте його силою. Кожному коту треба свій час, щоб звикнути і відчути себе в безпеці.

Якщо ж ви берете кошеня, яке ще не встигло обрости власними речами, переживати нема чого. Кошеня звикає до нового місця легко, головне дати йому час і не квапити. Щоб дім не здавався йому величезним і страшним, спершу обмежте простір однією кімнатою. А коли мале осмілішає, відкривайте йому решту кімнат.

Ремонт

Ремонт це окреме випробування для котячих нервів. Коти люблять контролювати все, що діється на їхній території, а тут раптом гуркіт, чужі запахи і незнайомі люди в домі. Це збігається з усіма котячими страхами одразу, і пережити такий період кіт зможе тільки з вашою допомогою.

Щоб згладити стрес, тримайтеся звичного розпорядку. Годуйте кота в той самий час, що й завжди, грайтеся з ним, не шкодуйте ласки та смаколиків і частіше будьте поруч.

Поява іншої тварини

Ми вже казали: до своєї території кіт прив’язаний не менше, ніж до людини. Тому поява в домі ще однієї тварини це стрес, особливо для кота, який усе життя був єдиним улюбленцем. Чужинця він сприймає як суперника і ділити з ним свій простір та речі не поспішає.

Подружити двох тварин реально, але це вимагає вашої участі, часу і великого терпіння. У перші дні не зводьте їх носом до носа: раптова зустріч легко переростає в бійку, а далі ворожнеча і травми.

Почніть із запахів. Розселіть тварин по різних кімнатах і підкладайте кожній іграшки чи речі, які пахнуть «сусідом». Так кіт познайомиться з чужим запахом у безпеці, і під час реальної зустрічі цей запах буде йому вже знайомий, а отже, не такий загрозливий. Далі влаштовуйте короткі побачення під вашим наглядом. Поступово тварини звикнуть і зможуть спокійно жити разом.

Відвідування ветеринарної клініки

Будь-який виїзд із дому кіт сприймає як небезпеку. У клініці його лякає все одразу: запахи інших тварин, незнайомі звуки, тіснота переноски і процедури, які робить чужа людина.

Щоб збити напруження, готуйтеся до візиту заздалегідь. Спершу познайомте кота з переноскою, якщо він у ній ще не їздив: хай обнюхає її і сам залізе всередину, роздивиться. Перед поїздкою покладіть туди улюблену іграшку чи будь-що зі звичним запахом. У клініці тримайте переноску в руках, говоріть із котом, а під час огляду будьте поруч, якщо лікар дозволить.

Зміни у звичному розпорядку дня

Повторимося: коти не люблять змін у розпорядку. Чіткий час годування, відпочинку і сну дає їм відчуття безпеки.

Якщо через роботу ви не встигаєте годувати кота за розкладом, привчіть його до «буфету», коли корм у мисці є постійно. Котам так навіть зручніше: вони підходять до миски по 10-15 разів на день і щоразу їдять потроху.

А якщо кіт схильний переїдати, виручить автоматична годівниця: вона видаватиме порції за розкладом.

Поява в домі незнайомих людей

Незнайомі люди для кота це знову ж таки чужі запахи й голоси, тобто потенційна небезпека. Тому попередьте гостей про правила: не хапати кота на руки, не гладити силоміць, не лізти в його простір. Хай кіт спершу обнюхає чужих, звикне до їхніх голосів, і вже потім, якщо схоче, підійде сам.

Фізичні проблеми

Хвороби і травми це часта причина котячого стресу. Погане самопочуття для тварини означає вразливість, а коли кіт почувається вразливим, про спокій не йдеться.

Вагітність і вигодовування кошенят це теж напружений період. Кішка тепер відповідає не лише за себе, а й за малюків, тож будь-яке втручання в простір її сім’ї вона сприймає як пряму загрозу. Саме тому не варто без потреби брати новонароджених кошенят на руки чи відлучати їх від матері: це сильний стрес і для неї, і для малечі.

Свербіж від укусів паразитів (кліщів, бліх, волосоїдів) теж псує коту настрій. Заражена тварина постійно відчуває дискомфорт і не може нормально відпочити та відновитися.

Та паразити це не лише дискомфорт. Кліщі переносять небезпечні інфекції, наприклад гемобартонельоз (інфекційну анемію котів), а деякі такі хвороби без лікування можуть закінчитися навіть загибеллю тварини. Тому час від часу оглядайте шерсть кота, особливо якщо він буває надворі. Вчасно помічений кліщ цілком може врятувати коту життя.

Емоційні процеси

Буває й так, що кіт цілком здоровий, нічого зовні не змінилося, а він усе одно тривожиться. Причиною може бути зміна господаря або його довга відсутність, брак уваги і банальна самотність.

На настрій кота впливає і загальна атмосфера вдома. Сварки, гучні звуки, розмови на підвищених тонах коти переносять погано.

Така атмосфера лякає кота і жене його шукати тихий куток, а постійне відчуття небезпеки б’є по психіці. Навіть кіт, який на вигляд геть розпещений, насправді може жити в стресі.

Порушення особистого простору, занадто настирлива ласка і відсутність місця, де можна сховатися навіть від люблячого господаря, теж виснажують котячу нервову систему.

Через це кіт починає ховатися, стає агресивнішим, відмовляється від корму чи лотка, вилизується до залисин або, навпаки, перестає за собою стежити, починає мітити територію повз лоток.

Ознаки і симптоми стресу в кота

Коти за натурою потайні і слабкість показувати не люблять. Симптоми стресу розмиті і в кожного кота свої, тож вчасно помітити проблему буває непросто.

Ознаки залежать від стадії. Стрес буває гострий і хронічний.

Гострий стан стресу

Під час гострого стресу організм викидає гормони стресу, і поведінка кота помітно змінюється. Про переляк підкаже мова тіла: вигнута спина, наїжачена шерсть, розширені зіниці та притиснуті вуха. Це чіткий знак, що кіт готовий захищатися.

А всередині в цей час відбувається таке:

• Дихання стає переривчастим і поверхневим;
• Підвищується серцебиття і слиновиділення;
• Піднімається тиск;
• З’являється тремор;
• Можливе мимовільне спорожнення кишечника і сечового міхура.

Розпізнати такий стрес нескладно. Головне вчасно прибрати подразник і дати коту відчути себе в безпеці, тоді він швидко прийде до тями.

Хронічна стадія

Після короткого стресу кіт оговтується швидко, а от тривалий стрес значно небезпечніший. Вам може здаватися, що кіт заспокоївся і звик, але насправді це часто не так.

Коли подразник діє довго, організм кота переходить у режим економії сил, а в гормональному фоні починаються збої.

Тепер головне завдання організму просто вижити, і якщо причина стресу нікуди не дівається, його ресурси поступово вичерпуються.

Змінюється і поведінка: кіт стає або надто тихим, або агресивним, залазить у важкодоступні місця, вилизується без міри чи, навпаки, має занедбаний вигляд.

Хронічний стрес видають такі ознаки:

• Часте й завзяте вилизування шерсті або відсутність гігієни;
• Проблеми з травленням: порушення випорожнень, блювота, зміна характеру випорожнень;
• Зміна харчової поведінки: погіршення апетиту або підвищений інтерес до їжі;
• Втрата чи різкий набір ваги;
• Неохайний зовнішній вигляд;
• Випадіння шерсті;
• Млявість, відсутність інтересу до ігор;
• Надмірно гостра реакція на гучні звуки, зміну освітлення, різкі рухи;
• Ігнорування лотка;
• Спроби сховатися в тихому місці.

Тривалий стрес розхитує весь організм. Ігнорувати ці симптоми не можна в жодному разі: це може коштувати коту не лише здоров’я, а й життя.

Лікування стресу

Лікування стресу починається з візиту до ветеринара. Лікар огляне кота і за потреби призначить аналізи, щоб виключити хвороби.

Залежно від стану кота, далі він порадить або корекцію поведінки, або ліки.

Психологічна терапія

Суть тут проста: знайти причину стресу, прибрати її і створити коту комфортні умови.

Щоб знайти причину, погляньте на дім очима кота. Почніть з базового: у кожної тварини мають бути власні миски для їжі та води, своє місце для сну і свій лоток. Кіт не повинен битися з іншими тваринами за те, без чого не обійтися.

Якщо все це в кота є, подумайте, скільки часу ви проводите разом. Коти лише вдають незалежних, насправді їм потрібна ваша увага, і самотність вони переносять важко.

Підняти коту настрій допоможуть прості речі:

• Відволікайте кота від тривоги іграшками чи ласощами;
• Більше рухайтеся і грайтеся разом;
• Частіше говоріть із котом і гладьте його, коли він сам іде на контакт.

Ще можна звернутися до зоопсихолога. Він допоможе знайти причину і дасть докладні поради. Але спершу обов’язково пройдіть повне обстеження у ветеринара, щоб переконатися, що проблема саме психологічна, а не в здоров’ї.

Медикаментозна терапія

На додачу до роботи з поведінкою ветеринар може призначити ліки. Часто, щоб заспокоїти кота, радять заспокійливі засоби з феромонами. Вони бувають у вигляді дифузорів, спреїв і крапель, як-от Фелівей Класик дифузор із синтетичними феромонами, який допомагає коту почуватися спокійніше вдома. У серйозніших випадках лікар може виписати й антидепресанти.

Намагайтеся не ламати розпорядок різко, облаштуйте коту затишні безпечні куточки, більше грайтеся і приділяйте йому уваги, а з новими людьми чи тваринами знайомте поступово. Якщо легше не стає, ідіть до ветеринара або зоопсихолога.

Що робити господарю, щоб уникнути стресових станів улюбленця

Повністю вберегти кота від стресу не вийде, і це нормально. Але ви цілком можете допомогти йому легше проходити складні моменти і швидше відновлюватися.

Якщо знаєте, що якась подія чи процедура викличе бурхливу реакцію, готуйте кота заздалегідь. Скажімо, перед стрижкою кігтів спершу дайте йому обнюхати кігтеріз, поторкайте кігті, помасажуйте лапи, і лише потім стрижіть. А перед приходом гостей переконайтеся, що всі знають правила, і що в кота є куток, де він сховається і спостерігатиме збоку.

Стежте за тим, у яких умовах живе кіт. Що спокійніше і розміреніше його щоденне життя, то легше він витримує стреси. Тримайтеся графіка годування, не турбуйте кота під час сну, знаходьте час на ігри і ласку.

Не забувайте і про харчування: збалансований раціон теж допомагає коту протистояти стресу. Корм має покривати потребу кота у вітамінах, мінералах і мікроелементах, і ще бажано, щоб він коту просто смакував. Вибирайте якісний повнораціонний корм: такий підтримує імунітет і дає коту все потрібне, а серед різних ліній завжди можна підібрати варіант під вік і потреби саме вашого улюбленця.

Висновки

Уважність до поведінки кота це найкращий спосіб помітити стрес на ранній стадії, а часом і єдиний спосіб його уникнути. Кіт сам дасть знати, що йому потрібна допомога, тож не ігноруйте тривожні сигнали і реагуйте на будь-які зміни в його звичках. Кіт відплатить вам спокоєм і легше переживатиме складні ситуації.