Пронос у котів і кішок: причини, лікування та що робити вдома

Стілець багато говорить про здоров’я кота. Пронос у котів, причини якого бувають найрізноманітнішими, лякає власників чи не найбільше: коту некомфортно, а ви не знаєте, чи це дрібниця, чи привід терміново до лікаря.

Перевірено ветеринаром

Причини проносу у котів і кішок

Похибки у годуванні

Найчастіша причина рідкого стільця, це неякісний, зіпсований або просто невідповідний корм. А ще їжа з людського столу: жирне, гостре, солоне, солодке. Навіть невелика порція такого може закінчитися розладом травлення.

Кіт це облігатний хижак. Його раціон будується на якісному білку та жирах, а вуглеводів організму потрібно небагато.

Навіть добрий корм здатний спричинити розлад, якщо кіт до нього не звик, а ви перевели його різко. Новий корм вводьте поступово: щодня трохи більше нового і трохи менше старого. Так мікрофлора кишківника встигає звикнути без зайвого стресу.

На стілець впливає не тільки корм, а й вода. Більшість котів звикають до тієї води, яку п’ють постійно, тож різка зміна, наприклад при переїзді чи в подорожі, інколи провокує діарею. Зазвичай це минає швидко само й лікування не потребує. Тому в дорогу варто брати звичну для кота воду, щоб не мати зайвого клопоту.

Харчова алергія або непереносимість окремих компонентів корму

Іноді організм просто не засвоює якийсь компонент корму, і це виходить діареєю. Класичний приклад, це лактоза. Багато дорослих котів не перетравлюють молочний цукор, тому від молока в них починається пронос і здуття.

Буває й справжня харчова алергія, коли імунна система реагує на інгредієнт, безпечний для інших котів. Іноді діарея єдиний її прояв. Але частіше додаються блювання, свербіж шкіри, висипання, виділення з очей і носа, важке дихання.

Стрес

Іноді рідкий стілець це про нерви. Коти гостро реагують на незвичні події: виставка, візит до ветеринара, переїзд у новий дім, навіть зміна звичного розпорядку дня.

Під час стресу наднирники викидають гормони: кортизол, адреналін, норадреналін. Серце б’ється частіше, дихання прискорюється, зіниці розширюються. Заодно пришвидшується й робота кишківника, тож вода та електроліти не встигають всмоктатися назад, і стілець стає рідким.

Паразитарні захворювання

Кишкові паразити крадуть у кота частину поживних речовин з корму, травмують слизову кишківника й виділяють у його просвіт токсини. Діарея буває одним із симптомів глистяної інвазії: токсаскаридоз, анкілостомоз, дипілідіоз, дифілоботріоз, опісторхоз. Або ознакою зараження найпростішими, як-от кокцидіоз чи лямбліоз.

Інфекційні захворювання

Гостру діарею дають і інфекції. З вірусних це панлейкопенія, коронавірусна інфекція, вірусний лейкоз, інфекційний перитоніт; з бактеріальних, сальмонельоз і кампілобактеріоз. Поряд з проносом часто йдуть блювання, висока температура, млявість, слабкість і відмова від їжі.

Отруєння

Пронос буває й при отруєнні: отруйними рослинами, ліками, побутовою хімією, засобами від шкідників кімнатних рослин чи отрутою для мишей і щурів.

Неінфекційні захворювання

Причиною бувають і незаразні хвороби. Це проблеми травного тракту (запальні захворювання кишківника, непрохідність, панкреатит, екзокринна недостатність підшлункової, хвороби печінки та жовчного міхура), онкологія, а також порушення обміну речовин: цукровий діабет, гіпертиреоз, хронічна ниркова недостатність.

Симптоми діареї

Здоровий дорослий кіт ходить у туалет один-два рази на добу. Нормальний кал оформлений, темно-коричневий, помірно м’який, без різкого запаху, а за об’ємом приблизно на чверть менший за з’їдену порцію корму.

При діареї картина інша:

1. частіша дефекація;
2. зміна консистенції стільця до кашоподібної або водянистої;
3. зміна кольору стільця.

Якщо помітили хоча б одну з цих ознак, згадайте, що кіт їв і як жив останні кілька днів, і приберіть те, що могло зашкодити. Паралельно уважно спостерігайте за ним. Не покращало за добу, ідіть до ветеринара.

Окрім самого проносу, у кота бувають й інші тривожні ознаки:

1. підвищене газоутворення в кишечнику;
2. часті позиви до дефекації, у тому числі безрезультатні;
3. зниження апетиту;
4. блювання;
5. підвищена температура тіла у кота (вище 39,5°C);
6. сонливість, апатія.

Якщо є хоча б щось із цього списку, не відкладайте візит до клініки.

Види діареї у кішок

За швидкістю появи та тривалістю діарею ділять на два типи:

1. гостра: починається раптово, з яскравим проявом основних симптомів, і триває менше 7 днів;
2. хронічна: має триваліший перебіг, може йти зі зміною періодів загострення та ремісії.

За механізмом розвитку розрізняють ще кілька видів:

1. секреторна: виникає, коли в слизовій оболонці тонкого кишечника процеси секреції переважають над процесами всмоктування рідини (при отруєннях, бактеріальних і вірусних інфекціях);
2. мальабсорбційна (осмолярна): виникає через порушення всмоктування води та електролітів із просвіту кишечника, пов’язане з атрофією кишкових ворсинок (при паразитарних захворюваннях, хронічному панкреатиті, харчовій непереносимості);
3. ексудативна: виникає через підвищення проникності пошкодженої слизової оболонки та вихід рідини з тканин у просвіт кишечника (при запальних захворюваннях кишечника, злоякісних новоутвореннях).

На практиці власнику найпростіше орієнтуватися за кольором калу:

1. зелений колір: може з’явитися, коли кіт їсть неякісні чи зіпсовані продукти, супроводжується сильним неприємним запахом через активне розмноження гнильних бактерій;
2. білий колір: може виникати при порушенні роботи печінки та жовчного міхура; знебарвлення калу свідчить про те, що порушена вироблення жовчі або її надходження в травний тракт;
3. чорний колір: може бути викликаний кровотечею в шлунку чи тонкому кишечнику (при виразці шлунка або дванадцятипалої кишки, злоякісних новоутвореннях, травмах слизової оболонки кишечника), а також прийомом деяких ліків (активоване вугілля, препарати заліза);
4. жовтий колір: виникає, коли пігменти жовчі не встигають у процесі травлення переробитися на стеркобілін, який у нормі забарвлює кал у коричневий колір; це може вказувати на порушення моторики кишечника, ферментну недостатність, алергію;
5. помаранчевий колір: вказує на підвищену вироблення жовчі та накопичення пігменту білірубіну, може свідчити про захворювання печінки;
6. сірувато-бурий колір: пов’язаний з порушенням екзокринної функції підшлункової залози;
7. кал із піною чи слизом: з’являється при запальних процесах у товстому кишечнику;
8. кал із прожилками крові: виникає через кровотечу в товстому кишечнику (при травмах слизової оболонки, злоякісних новоутвореннях, інфекційних захворюваннях, отруєннях зоокумарином).

Перша допомога кішці та полегшення симптомів діареї

Передусім оцініть загальний стан кота. Якщо пронос частий або до нього додалися інші симптоми, не лікуйте вдома, везіть до ветеринара якнайшвидше. А коли діарея короткочасна й кіт у цілому почувається нормально, перше, що треба зробити, прибрати з раціону все, що могло спричинити розлад.

Часто допомагає коротка голодна пауза, після якої кота годують маленькими порціями, але часто. Витримувати дорослого кота без їжі довго не можна: коти погано переносять голодування, тривала відмова від їжі може спровокувати печінковий ліпідоз, тож пауза не повинна перевищувати 12–24 години. Кошенят і зовсім не варто залишати голодними. Увесь цей час у кота має бути вільний доступ до чистої свіжої води.

Чим годувати тварину при проносі

Дієта це половина успіху в лікуванні, тому раціон підбирають індивідуально, під причину діареї і обов’язково з ветеринаром. При проблемах із шлунково-кишковим трактом лікар порадить готову ветеринарну дієту або підкаже, як приготувати їжу вдома. Котам, схильним до алергії чи непереносимості, підійдуть корми для тварин з чутливим травленням.

Лікування проносу у кішок і котів

Діарея сама по собі не хвороба, а симптом якоїсь іншої проблеми. Тому й лікують причину, а не лише пронос.

Лікування призначає ветеринар після обстеження тварини.

При гострій діареї коту часто стає краще, щойно усунули причину. У складніших випадках лікар відновлює водно-електролітний баланс, призначає дієту і, якщо треба, ліки, що нормалізують стілець.

Протимікробні препарати потрібні при бактеріальних кишкових інфекціях або коли слизова сильно пошкоджена і є ризик вторинного сепсису.

Якщо причина в паразитах, кіт отримає антигельмінтні препарати.

І знову про харчування: і при гострій, і при хронічній формі допомагає коротка голодна пауза, а після неї лікувальна дієта.

Основа раціону це легкозасвоюваний тваринний білок, а крохмалю, лактози й зайвих добавок має бути мінімум. Лікувальну їжу можна готувати й удома, але з готовими кормами простіше й надійніше: у них усі поживні речовини вже збалансовані під потреби хворого кота.

Коли кіт одужає, ветеринар підкаже, як годувати його далі.

Профілактика рідкого стільця у кішок

Найкраща профілактика діареї це правильне годування.

Корм має відповідати потребам кота. Жодних страв з людського столу й тим паче зіпсованих продуктів. Готуєте самі, беріть тільки свіже й стежте за термінами зберігання, як інгредієнтів, так і готової їжі. З промислових кормів краще обирати супер-преміум клас і підбирати його під конкретного кота, його вік і стан здоров’я. Збалансований раціон заразом убереже кота від інших проблем, як-от зайвої ваги.

Новий корм вводьте поступово, щоб організм встиг пристосуватися. Ось приблизна схема переходу для дорослого кота.

Приблизна схема переведення кішки на новий корм

Період	Новий корм	Попередній корм
1–3 день	25%	75%
4–5 день	50%	50%
6–7 день	75%	25%
понад 7 днів	100%	—

Щоб кіт не отруївся, тримайте побутову хімію та ліки там, де він їх не дістане.

Те саме з продуктами не для кота: ховайте їх подалі й не давайте коту лазити в сміттєве відро.

Отруйні для котів рослини тримайте там, куди тварина не дістанеться.

Від паразитів допомагає регулярна дегельмінтизація, причому всіх тварин у домі одразу.

Від небезпечних інфекцій захищають щорічні щеплення. Особливо важливо вчасно вакцинувати кошенят і молодих котів.

І найголовніше: помічайте навіть дрібні зміни у вигляді та поведінці кота. Майже всі проблеми починаються з дрібниць, і впоратися з ними набагато легше, поки вони ще дрібниці.