Глисти у котів: симптоми, лікування та профілактика

Глисти у котів трапляються частіше, ніж здається власникам. Паразитичні черви (гельмінти, або глисти) живуть майже в усіх ссавців, тож симптоми зараження варто знати кожному, хто тримає кота.

Яйця паразитів можуть бути будь-де: у траві, піску, землі чи продуктах. Гельмінтози дуже поширені, тож власнику варто бути уважним навіть тоді, коли кіт ніколи не виходить з дому.

✓ Перевірено ветеринаром

Види гельмінтів у котів

Гельмінтів, які паразитують у котів, умовно поділяють на дві великі групи: плоских і круглих червів. У кожній групі кілька видів, що відрізняються будовою, місцем в організмі та шляхами зараження.

  • Плоскі гельмінти: трематоди (сисуни) і цестоди (стрічкові черви).
  • Круглі гельмінти (нематоди): аскариди, токсокари, анкілостоми.

Трематоди (сисуни)

Сисуни це паразитичні плоскі черви зі складним життєвим циклом, для якого потрібні проміжні хазяї: спочатку зазвичай молюски, а потім риба або інші тварини. У котів трапляється кілька небезпечних видів трематод.

  1. Печінкові сисуни (Opisthorchis, Clonorchis) паразитують у жовчних протоках, жовчному міхурі та протоках підшлункової залози. Зараження відбувається при поїданні сирої прісноводної риби коропових порід. Спричиняють запалення і потовщення проток, хронічне ураження печінки, жовтяницю, виснаження.
  2. Легеневий сисун (Paragonimus) оселяється в легенях, утворюючи цисти. Зараження відбувається при поїданні крабів і раків. Проявляється кашлем і утрудненим диханням.
  3. Кишкові сисуни (Nanophyetus, Alaria) живуть у тонкому кишечнику. Зараження відбувається при поїданні сирої риби лососевих порід або проміжних хазяїв, жаб і рептилій. Перебіг безсимптомний або з ознаками ентериту.

Трематодози у котів трапляються рідше, ніж зараження круглими чи стрічковими червами.

Цестоди (стрічкові черви)

Стрічкові черви складаються з головки (сколекса) і члеників. Дорослі особини паразитують у тонкому кишечнику. Зрілі членики, наповнені яйцями, відриваються і виходять з калом. Зовні вони схожі на зерна рису або насіння огірка.

  • Довжина паразитів коливається від кількох міліметрів до більш ніж одного метра.
  • Членики можна помітити в калі, навколо анального отвору або в блювотинні.
  • Зараження відбувається через інфікованих проміжних хазяїв.
  1. Огірковий ціп’як (Dipylidium caninum) це найпоширеніший стрічковий черв. Проміжні хазяї це блохи та волосоїди. Зараження відбувається при заковтуванні інфікованої блохи під час вилизування.
  2. Широкий стьожак (Diphyllobothrium latum) це великий паразит. Зараження відбувається через сиру або недостатньо проварену прісноводну рибу.
  3. Ціп’яки роду Taenia, проміжні хазяї це гризуни та кролики. Зараження відбувається під час полювання.

Нематоди (круглі черви)

Круглі черви це найпоширеніші паразити у котів. Вони живуть переважно в шлунково-кишковому тракті, але деякі види можуть уражати й інші органи.

  • Тіло видовжене, нечленисте.
  • Яйця і личинки виходять з калом і довго зберігаються в ґрунті.
  • Шляхи зараження: оральний (заковтування яєць), внутрішньоутробний, через материнське молоко, а також через шкіру при проникненні личинок.
  1. Круглі черви (Toxocara cati, Toxascaris leonina) це найпоширеніші гельмінти. Зовні нагадують спагеті, сягають 10 см. Кошенята заражаються через молоко матері, дорослі коти, через інфікованих гризунів.
  2. Анкілостоми (Ancylostoma tubaeforme) це дрібні (1–1,5 см) кровосисні паразити, які прикріплюються до слизової кишечника. Проникають через шкіру лап або оральним шляхом.
  3. Волосоголовці (Trichuris spp.) рідко трапляються у котів, живуть у товстому кишечнику. Зараження відбувається при заковтуванні яєць з довкілля.

Товари для котів

Причини глистів у котів

Паразити уражають не лише котів, які гуляють на вулиці, а й суто домашніх. Личинки глистів потрапляють в організм тварини з їжею або заносяться в дім на взутті.

  • Зовнішні паразити: блохи і волосоїди.
  • Поїдання сирого м’яса, річкової та морської риби.
  • Контакт із зараженими тваринами.
  • Внутрішньоутробне зараження від хворої матері.

Важливо

У сирому м’ясі, навіть після заморожування й ретельного промивання, можуть виявлятися цисти глистів.

Симптоми зараження кота глистами

Симптоми різняться за характером і силою. На ранніх стадіях гельмінтоз часто перебігає без помітних ознак або з легкою симптоматикою.

  • Порушення травлення: блювання, запор або діарея, зміни апетиту.
  • Періодичний кашель (особливо при зараженні аскаридами).
  • Жовтяниця, збільшення печінки.
  • Ознаки анемії (особливо виражені у кошенят).
  • Тьмяна, скуйовджена шерсть, рясна линька.
  • Свербіж у ділянці анального отвору.
  • У важких випадках, ознаки інтоксикації, параліч задніх кінцівок.
  • Здуття живота на тлі втрати ваги.
  • Затримка розвитку у кошенят.
  • Видимі паразити або членики в калі, біля ануса чи в блювотинні.

Зверніть увагу

Ознаки глистової інвазії можуть нагадувати симптоми інших захворювань. Точний діагноз ставлять лише після аналізів.

Лікування гельмінтозів у котів

Щоб поставити діагноз і призначити лікування, потрібен ветеринар. Він може виписати антигельмінтні препарати широкого спектра дії або засоби проти певних видів червів. Випускають їх у формі таблеток, суспензій і крапель на холку. Серед антигельмінтиків широкого спектра, які може порадити ветеринар, наприклад Каніквантель Плюс.

Порада ветеринара

Важливо суворо дотримуватися інструкції до препарату та вказаного дозування.

  • Перед обробкою спершу позбудьтеся бліх та інших зовнішніх паразитів.
  • Можна брати комбіновані засоби, які одночасно захищають від внутрішніх і зовнішніх паразитів, як-от Стронгхолд Плюс.
  • Повторіть обробку через 10–14 днів (залежно від препарату і ступеня зараження).
  • Проконтролюйте результат лабораторним дослідженням калу на яйця і личинки.

Дегельмінтизація протипоказана в кількох випадках:

  • Сильно виснажені та ослаблені тварини.
  • Вірусні чи бактеріальні інфекції.
  • Вагітні кішки та ті, що годують кошенят.
  • Кошенята, молодші за вік, указаний в інструкції до препарату.
  • Літні коти (тут потрібна консультація ветеринара).

Новинки для котів

Профілактика глистів у кота

  • Проводьте профілактичну дегельмінтизацію за рекомендацією ветеринара (зазвичай раз на 1–6 місяців).
  • Не допускайте контакту із зараженими тваринами.
  • Регулярно обробляйте кота засобами від зовнішніх паразитів, навіть якщо він домашній.
  • Годуйте якісними готовими раціонами, виключіть сиру річкову рибу і сире м’ясо.
  • Зберігайте взуття в закритих шафах (особливо якщо вдома вагітна кішка або кошенята).
  • Дотримуйтеся гігієни лотка і мисок, під час прибирання вдягайте рукавички.
  • Регулярно показуйте кота ветеринару і здавайте кал на аналіз.

Простіше не допустити глистів, ніж потім лікувати.

Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію ветеринара. Якщо ваша тварина хвора, зверніться до ветеринарної клініки.

Олексій Черні

Засновник AmigoVet

Перевірено 13 червня 2026

Ветеринарний лікар за освітою (НУБіП). 9 років у ветеринарній фармакології та зоосфері, останні 5 років розвиваю AmigoVet. Пишу про те, що знаю на практиці: догляд за котами й собаками, вибір кормів і товарів.