Поради щодо поведінки перського кота

Характер персів говорить сам за себе. Власники цих лагідних котів рідко скаржаться на погану поведінку, частіше відзначають спокійну вдачу і гідну манеру триматися. Перси прикрашають дім своєю тихою присутністю і красою.

Перси все ж таки коти, хоч і спокійніші за інших. Вони можуть демонструвати звичайну котячу поведінку, що вийшла з-під контролю: стрибки на кухонну стільницю, ігрові бійки, дряпання меблів. Це може дратувати будь-якого власника. Але ці звички можна виправити, якщо зайнятися ними, поки ваш перс ще кошеня або молодий кіт.

Перевірено ветеринаром

Зверніть на мене увагу!

Дратівлива поведінка на кшталт стрибків на стільницю і надмірного нявчання починається тоді, коли ваш перс хоче привернути увагу.

Через свою масу тіла і коротші лапи більшість персів ігнорують кухонні стільниці і віддають перевагу сонячному підвіконню. Але іноді коти, як Фліп, все ж стрибають на стільницю, щоб привернути увагу. Кук Генрі виправляє Фліп, коли ловить її на гарячому.

«Мені достатньо сказати „Фліп“, і вона одразу зістрибує», каже вона.

Фліп знає, що так не можна, тому Кук Генрі не потрібно використовувати засоби корекції, як-от пульверизатор з водою або липку стрічку на стільниці. Але ці методи добре працюють для персів, які не реагують на словесні команди або поводяться погано, коли господарів немає поруч.

Кетрін А. Гаупт, V.M.D., Ph.D., дипломант ACVB, професорка поведінкової медицини при Коледжі ветеринарної медицини Корнельського університету, радить власникам персів ставити на стільницю деко з водою або використовувати пристрій з датчиком руху і стисненим повітрям, який шипить на кота, коли той стрибає куди не слід.

«Мені найбільше подобається датчик руху, бо він не шкодить коту, але дійсно їх лякає», каже вона.

Хоча перси зазвичай не надто голосисті, перс, який нявчить вночі або рано вранці, може хотіти їсти. Але якщо миска повна і він просто хоче уваги, ігноруйте його. Якщо ви відмовитесь реагувати, кіт зрозуміє, що нявчання нічого не дає.

«Найголовніше: ігноруйте кота, коли він нявчить, після того як переконаєтесь, що все в порядку. Інакше кіт зрозуміє, що це надійний спосіб привернути вашу увагу. Коти дуже розумні в цьому!», каже д-р Кертіс.

Яким би милим не був ваш перс, не піддавайтеся спокусі брати його на руки і потурати кожному нявканню.

«Головне, не реагувати», каже д-р Гаупт. «Якщо кошеня нявкне 20 разів і ви візьмете його на руки, наступного разу воно нявкне 50 разів».

Ніяких бійок і кусання

Люди обожнюють гратися зі своїми перськими кошенятами, і часто це включає ігрові бійки руками. Але це лише заохочує кусання і дряпання, коли кошенята виростуть, каже д-р Кертіс.

Натомість використовуйте іграшки, каже д-р Гаупт. «Нехай борються з іграшкою, а не з вашими руками», каже вона. «Якщо вони починають кусати або дряпати вашу руку, просто завмріть, а потім припиніть гру. Покаранням стануть п’ять хвилин без уваги. Це називається негативне покарання, і кіт не буде вас боятися».

Ваш перс ще кошеням має навчитися довіряти своєму господарю, каже Кук Генрі. Їм потрібен щоденний грумінг, тому персів треба привчати лежати спокійно, не боротися і не кусати руки, які їх розчісують.

«Навчити перса спокійно лежати на спині, поки ви розчісуєте йому живіт, дуже корисно», каже вона. «Вони мають засвоїти це з раннього віку. Наших кошенят ми починали купати і перевертати на спину, коли їм було 4-5 тижнів».

Для котів природно гратися і сприймати людські руки як здобич. Але дайте вашому персу зрозуміти, що час грумінгу це не час для гри.

«Найкращий спосіб відучити: легеньке постукування по носу або мордочці пальцем і впевнене „Ні“, щоб вони запам’ятали», каже Кук Генрі. «Їм треба дати зрозуміти, що це неприпустимо. Якщо вони одразу намагаються повторити, постукайте ще раз і підкріпіть словом „Ні“. Коти дуже швидко вивчають слово „Ні“».

Кошенята також люблять влаштовувати засідки. Вони ховаються за кріслом і хапають господарів за щиколотки або ноги, коли ті проходять повз.

«У випадках ігрової агресії кіт зазвичай займає позицію для полювання і кидається на свою «жертву», коли та рухається», каже д-р Кертіс. «Багато господарів відчувають себе жахливо і думають, що коти їх ненавидять, але насправді все навпаки: господар це найцікавіше, що є навколо!»

Д-р Гаупт радить відучувати від цього, виправляти поведінку і пропонувати правильні іграшки.

«Є так звана хижацька гра, коли кіт чекає на вас у засідці, а потім вистрибує», каже вона. «Це саме та ситуація, коли можна злякати кошеня або зробити гучний звук, щоб виправити поведінку. Переконайтесь, що у вас достатньо хижацьких іграшок, наприклад, вудочок з пір’ям на кінці». Більше про методи навчання котів читайте у статті «Як навчити кота за допомогою клікера».

Ті, хто використовує іграшки для взаємодії з кошенятами, виховують з них вихованих дорослих котів.

«Я дуже рекомендую власникам персів чи будь-якої іншої породи багато взаємодіяти зі своїми котами», каже Кук Генрі. «Вони повинні мати час для гри і знати, коли можна гратися, а коли ні».

Коли мітки стають проблемою

Дряпання це нормальна активність в будь-якому віці. Перси дряпають, щоб доглядати за кігтями і спілкуватися з іншими котами.

«Це частина догляду за собою: допомагає зняти старі шари кігтя і загострити його», каже д-р Кертіс. «Це також частина маркувальної поведінки: візуальний і нюховий сигнал для інших котів».

Небажане дряпання можна попередити, якщо регулярно підстригати кігті вашому персу, каже д-р Кертіс.

Кук Генрі підстригає кігті своїм котам, і всі її меблі та килими залишаються цілими.

«Наші коти не псують речі, бо ми підстригаємо їм кігті», каже вона. «Це найкращий захист. Ми не підтримуємо видалення кігтів, але точно рекомендуємо їх підстригати і радимо власникам навчитися це робити. Тримайте кігті короткими: навіть якщо вони спробують подряпати меблі, то не зможуть нічого зіпсувати».

Ви також можете забезпечити відповідні поверхні для дряпання і навчити перса ними користуватися. Д-р Гаупт і д-р Кертіс рекомендують стійкі вертикальні або горизонтальні дряпальні поверхні і радять експериментувати з різними текстурами, щоб зрозуміти, яку ваш перс обирає.

«Не всі поверхні подобаються всім котам, тому пошук ідеальної може зайняти час», каже д-р Кертіс. «Є вертикальні варіанти: котячі будиночки і дерева, справжні стовбури дерев і підвісні дряпалки. Горизонтальні варіанти: гофрований картон і плетені килимки. Яким би не був варіант, дряпальна поверхня має стояти там, де кіт проводить багато часу».

Причини соціального дряпання відрізняються у кошенят і дорослих котів, каже д-р Гаупт. Кошенята використовують кігті як частину гри, а дорослі дряпають, щоб позначити свою територію.

«Дорослі коти дряпають меблі як маркування, тому вони обирають найпомітніші предмети», каже вона. «Кошенята зазвичай залазять на штори, і це просто частина гри. Це зводить людей з розуму, але з часом така поведінка минає».

Високий котячий будиночок для лазіння задовольнить бажання бігати вгору по шторах і постільній білизні. Іграшки відвернуть увагу від заборонених місць і займуть їхній розум.

«Іграшок для котів не буває забагато», каже д-р Гаупт. «Котячі будиночки це гарна ідея, щоб кіт міг безкарно залазити на щось».

Небажане маркування і дряпання можна контролювати, якщо зробити небажані поверхні неприємними для кота, каже д-р Кертіс.

«Для цього можна використовувати двосторонній скотч на підлокітниках меблів, фольгу на різних предметах і датчики руху, які видають звук, коли кіт підходить надто близько до певного місця», каже вона.

Гарні манери на все життя

Жити з персом можна чудово, навіть якщо ваш кіт не поводиться як ідеальний янгол. Як і з будь-яким домашнім улюбленцем, труднощі приходять і минають, і з ними можна справлятися, маючи трохи терпіння.

«Я раджу власникам набратися терпіння, і досить часто поведінка виправляється сама», каже Кук Генрі.

Заохочуйте гарну поведінку, каже д-р Кертіс. Нагороджуйте свого перса за гру з відповідними іграшками: хваліть і приділяйте увагу. Давайте ласощі, коли перс дряпає в правильному місці.