Коронавірус у котів: симптоми, лікування та передача людині

Коронавірус у котів недарма називають підступним: в одних тварин він роками не дає про себе знати, а в інших провокує тяжке захворювання зі смертельним кінцем.

Розберемо коронавірус у котів: симптоми, діагностику, лікування та профілактику, чим годувати хворого улюбленця і чи передається вірус людині.

✓ Перевірено ветеринаром

Чи хворіють коти на коронавірус

Коронавірус широко поширений у природі. Його носіями є людина та багато видів тварин, при цьому найчастіше вірус не викликає у них жодних клінічних симптомів протягом усього життя.

Як правило, коронавірус видоспецифічний. У людини й тварин захворювання викликають різні види коронавірусів.

Коронавірус котів (FCoV) виявлено майже на всіх континентах та островах. У диких популяціях великих і дрібних котячих носійство цього вірусу наближається до 100%. Статистика у домашніх котів різниться: за скупченого утримання (притулки, розплідники, кілька котів в одній родині) ймовірність зараження набагато вища, ніж за одиночного.

Більшість котів живуть із коронавірусом усе життя без жодних симптомів. Найчастіше власники навіть не підозрюють, що вірус узагалі є в організмі їхнього кота.

Види коронавірусу у котів

Існує безліч серотипів (підвидів) коронавірусу котів. Більшість із них безпечні або викликають лише нетривалий розлад травлення.

Зараз зафіксовано два різновиди коронавірусу, які викликають у котів різні форми захворювання:

• Коронавірусний ентерит котів (Feline Coronavirus, FeCV): уражає ШКТ (шлунково-кишковий тракт) з характерною симптоматикою. Клітинами-мішенями для вірусу є клітини епітелію слизової кишківника. Частіше протікає в легкій формі, а може взагалі ніяк не проявлятися все життя. Характеризується низьким рівнем летальності.
• Інфекційний перитоніт котів, або ІПК (Feline infectious peritonitis virus, FIPV, FIP): це мутований кишковий коронавірус FeCV. Його клітини-мішені це макрофаги й моноцити (компоненти імунітету). Протікає в дуже тяжкій формі з асцитом (скупчення випоту в черевній порожнині), ураженням ШКТ і з ознаками дихальної недостатності, що призводять до загибелі. Самці хворіють на коронавірус частіше за самок, вірус переважно реєструється у породистих улюбленців, у кошенят від 1,5 до 12 місяців і у вікових котів старших за 10 років.

Точний механізм мутації кишкового коронавірусу котів (FCoV) у високопатогенний штам, що викликає інфекційний перитоніт (FIP), залишається предметом вивчення. За даними Всесвітньої асоціації практикуючих ветеринарних лікарів (WSAVA), ключовими факторами ризику, що сприяють цій мутації, вважаються стрес і генетична схильність тварини. Помічено й те, що FIP частіше розвивається у котів, які заразилися коронавірусом уже дорослими, а не в кошенячому віці.

Рід вірусу	Вид вірусу	Захворювання	Хазяїн
Альфа-коронавірус	CCoV	CCV: коронавірусний ентерит собак	Собака
Альфа-коронавірус	FCoV	FeCV: коронавірусний ентерит котів; FIPV: інфекційний перитоніт котів	Кіт
Бета-коронавірус	CRCoV	CRCV: респіраторний коронавірус собак	Собака
Бета-коронавірус	SARS-CoV-2	COVID-19: коронавірус людини	Людина
Бета-коронавірус	SARS-CoV	SARS / ТГРС: тяжкий гострий респіраторний синдром	Людина
Бета-коронавірус	MERS-CoV	MERS: Близькосхідний респіраторний синдром	Людина

Чи може кіт заразитися коронавірусом від людини

З початком епідемії COVID-19 власники почали запитувати, чи може кіт заразитися від господаря коронавірусом SARS-CoV-2, на який хворіє людина, і які симптоми у кота можуть про це свідчити. Річ у тім, що коронавіруси строго видоспецифічні, тобто здатні розмножуватися в організмі однієї видової групи тварин або людини. Тому коти не хворіють на COVID-19, а люди не захворюють на котячий коронавірус.

Природним джерелом збудника котячого коронавірусу (FCoV) є хворі коти, а також серопозитивні особини (коти-вірусоносії), які виділяють вірус у довкілля з фекаліями. Тварини заражаються під час контакту одна з одною, через спільний лоток, при вдиханні фекальних частинок із предметів побуту. Коту, який живе сам у квартирі, під час вільного вигулу вірус може передати інша тварина. Кошенятам вірус передається від матері під час пологів або при вигодовуванні. Хоча основне джерело зараження це прямий контакт котів, вірус можна занести в дім і на вуличному взутті, якщо на нього потрапили фекалії хворої тварини. Тому елементарні гігієнічні правила допомагають знизити й цей мінімальний ризик.

Симптоми та ознаки коронавірусу у котів

При першому потраплянні коронавірусу в організм кіт може перехворіти на нього безсимптомно або з ознаками легкого нездужання, діареї, зниження апетиту. Далі вірус здатний «залягти на дно» й ніяк себе не проявляти. При його активації у кота розвиваються симптоми та ознаки коронавірусної хвороби, які не завжди проходять за однаковим сценарієм і залежать від поведінки вірусу в організмі.

При вдиханні вірус потрапляє в клітини слизової глотки та дихальних шляхів, там розмножується, а потім мігрує в кишківник, де проникає в клітини епітелію. У них він може перебувати у двох станах:

• стан персистенції (бездіяльності): у цьому разі в кота не проявляються симптоми захворювання;
• стан розмноження: із симптомами коронавірусного ентериту або інфекційного перитоніту.

Ентеритна форма коронавірусу (FeCV)

При ентеритній (кишковій) формі коронавірусу в епітелії слизової кишківника у котів відбувається розмноження збудника з ураженням клітин. Зазвичай хвороба протікає у прихованій (латентній) формі, але приєднання вторинної інфекції при коронавірусі у котів може дати симптоми ураження кишківника: слиз і кров у калі, нестабільні випорожнення, періодичне блювання.

При цьому наявність цих ознак навіть за позитивних тестів на коронавірус не означає, що порушення в роботі ШКТ є наслідком активності вірусу. Річ у тім, що аналогічна картина спостерігається й за наявності в кишківнику найпростіших паразитів: лямблій, кокцидій, трихомонад. Вони можуть тривалий час бути в організмі, не діючи. Але при накладенні коронавірусної інфекції активізуються. Тому, як правило, ентеральний коронавірус у котів не лікують, а борються саме з паразитарною інфекцією.

Перитонітна форма коронавірусу (ІПК, FIP)

При перитонітній формі відбувається мутація вірусу. Вона наділяє його новими властивостями. Мутація змінює тропізм (здатність розмножуватися в клітинах певних тканин) збудника: він починає ділитися в клітинах імунного захисту, моноцитах і тканинних макрофагах, які з током рідин переносять інфекцію в інші органи, викликаючи низку нових симптомів.

Інкубаційний період при коронавірусі форми ІПК триває від тижня до пів року, і в цей час у кота можуть бути відсутні будь-які симптоми. До ранніх ознак хвороби належать: поступове погіршення стану, загальне нездужання, незначне підвищення температури, зниження апетиту, кіт може почати втрачати вагу. При коронавірусі у кошеняти спостерігається відставання в рості та розвитку.

Залежно від характеру ураження FIP має дві форми:

• мокра;
• суха.

Ексудативний («мокрий») FIP

При ексудативній формі інфекційного перитоніту у кота найвираженішим симптомом є швидке збільшення об’єму живота через утворення випітної рідини в черевній порожнині, це асцит. Він може розвиватися й при серцево-судинних захворюваннях, новоутвореннях, хворобах печінки та нирок. Але саме при інфекційному перитоніті кількість перитонеальної рідини помітно перевищує звичайний об’єм. Випіт може також виявлятися в грудній порожнині, перикарді, навколосуглобових капсулах, мошонці. При його появі в плевральній порожнині у кота виникають проблеми з диханням.

Якщо хвороба прогресує й патологічний процес поширюється на інші органи, у кота розвиваються симптоми гепатиту, панкреатиту, пневмонії, гідроперикардиту, артриту, синовіту, міозиту, нефриту, а також:

• періодичні запори або проноси;
• млявість та апатія;
• анемія;
• судоми та параліч;
• втрата маси тіла;
• підвищення температури;
• запалення ясен;
• зміна в поведінці (агресія);
• серцево-судинна та дихальна недостатність.

Неексудативний («сухий») FIP

Трапляється набагато рідше, ніж ексудативний. При неексудативній формі вірусного інфекційного перитоніту у кота картина захворювання може проявлятися атипово, що значно ускладнює діагностику. До того ж клінічні ознаки можуть розвиватися абсолютно по-різному, змушуючи лікарів пройти справжній квест.

При сухій формі відзначають погіршення загального стану, підвищення температури, швидку втрату ваги аж до виснаження. Патологічний процес зачіпає печінку, нирки, очі та головний мозок.

Діагностика

Діагностика коронавірусної інфекції у котів це досить складний процес. Це пов’язано з тим, що вірус може взагалі ніяк себе не проявляти, симптоми можуть бути схожі на ознаки інших захворювань, хвороба може протікати в атиповій формі. Складність діагностики ще й у тому, що у ветеринарній практиці не існує тестів та аналізів, які дають стовідсоткову гарантію результату. Тому діагноз ставлять не за одним аналізом, а за сукупністю обстежень.

Якщо лікар підозрює у кота кишкову форму інфекції, то алгоритм діагностики ентерального коронавірусу обмежується аналізом калу або мазка з прямої кишки методом ПЛР та ІХА.

Алгоритм діагностики інфекційного перитоніту у котів складається з кількох етапів:

1. Збір анамнезу. Якщо це молодий кіт, який живе в умовах скупченого утримання, лікар може припустити FIP. Але це також може бути й тварина з вулиці, літній кіт старший за 10 років.
2. Аналіз калу або мазка з прямої кишки методом ПЛР. Позитивна відповідь підтверджує виділення збудника, але не означає, що кіт хворіє на коронавірус. Натомість негативний результат ПЛР не є гарантією відсутності вірусу.
3. Експрес-тести на антигени вірусу та антитіла до нього, що ґрунтуються на методі ІХА.
4. Аналіз крові: загальний і біохімія, виявлення специфічних антитіл коронавірусу у котів методом ІФА. Дивляться на загальну концентрацію білка в сироватці, на співвідношення альбуміну до глобуліну.
5. УЗД може показати зміни в органах, характерні для ІПК, наявність випітної рідини в порожнинах.
6. Біопсія з внутрішніх органів із характерними для ІПК змінами. Зразки відправляють на аналіз методом ПЛР та цитологічне дослідження. У клітинах зразків можуть бути виявлені специфічні пінисті макрофаги.
7. Пункція (взяття) випітної рідини у кота з грудної та черевної порожнини для проведення біохімічного дослідження, аналізу на коронавірус методом ПЛР і візуальної оцінки. Біохімічний аналіз може показати специфічний білковий склад. Позитивна відповідь на дослідження рідини методом ПЛР найімовірніше свідчить про ІПК, негативна не є фактом відсутності вірусу в організмі. Річ у тім, що концентрація вірусних частинок у випоті низька й тому може дати хибнонегативний результат.
8. Пробна терапія специфічним препаратом від коронавірусу може бути призначена ще до отримання у котів остаточних результатів усіх досліджень, бо в лікуванні ІПК важливо запустити терапію якомога швидше. Відсутність відповіді на специфічну терапію теж не є маркером негативного діагнозу перитоніту. Якщо терапію розпочато вже при розвитку певних змін в організмі кота, препарат може не спрацювати.

Попри складний алгоритм діагностики, його результати дають лише припущення про наявність FIP або його відсутність.

Лікування коронавірусу у котів

Симптоми та характер патологічного процесу впливають на схему й тактику лікування коронавірусу у котів.

Лікування ентерального коронавірусу FCoV у котів, як правило, не потрібне. Хвороба найчастіше проходить у латентній формі або з незначними симптомами з подальшим повним одужанням. Якщо ж у кота з коронавірусом спостерігаються ознаки гастроентериту, то терапія спрямована на усунення супутніх паразитарних та бактеріальних інфекцій.

Лікування інфекційного вірусного перитоніту у котів це складніший процес, і далеко не завжди він закінчується одужанням. Як такого протоколу лікування ІПК не існує через множинність проявів захворювання. Схему й тактику визначає лікар залежно від набору уражень в органах і проявлених симптомів. Чи можна вилікувати коронавірус у котів, залежить від того, як швидко поставлено діагноз і запущено терапію.

Терапія FIP це тривалий процес, що потребує великого терпіння з боку власника й значних фінансових витрат. Процес лікування може тривати до 12 тижнів: це визначається умовами застосування специфічного при ІПК препарату.

Харчування котів при коронавірусі

Якщо у кота розвинувся FIP, ситуація серйозна. Крім противірусних ліків, багато важить і харчування:

• при вологій формі (скупчення рідини в порожнинах) часто спостерігається анемія та втрата білка. Може знадобитися дієта з дуже високим вмістом високоякісного білка;
• при сухій формі (ураження внутрішніх органів) апетит може бути відсутній. Тут на перший план виходить висококалорійне харчування: спеціалізовані відновлювальні дієти у вигляді паштетів, а в крайніх випадках примусове годування через шприц або встановлення живильної трубки за призначенням лікаря.

Якщо у кота немає FIP, але він є носієм ентерального коронавірусу FCoV без прояву симптомів захворювання, то до завдань годування входить:

• підтримати імунітет,
• знизити навантаження на травну систему,
• запобігти мутації вірусу в небезпечний штам FIP.

Для такого кота підійде сухий корм для котів із чутливим травленням, з високим вмістом легкозасвоюваного тваринного білка (наприклад, індички). Чим такі корми добрі:

• корм добре засвоюється і дає коту повноцінний білок, не перевантажуючи травлення;
• натуральні пребіотики (наприклад, цикорій) підтримують роботу кишківника, а це важливо при коронавірусі;
• без пшениці у складі корм краще переноситься і рідше викликає розлади травлення.

Такий корм покриває щоденні потреби кота і не дратує травлення. Якщо у тварини є схильність до харчових реакцій, варто обрати гіпоалергенний корм без пшениці у складі.

Кота з коронавірусом важливо берегти від стресу, у тому числі харчового. Тому не змінюйте раціон різко: це удар по травленню та імунітету. На новий корм переводьте поступово, протягом 7-10 днів. Спокій удома, режим годування і відсутність різких змін важать тут не менше, ніж сама їжа.

Тож для кота з коронавірусом їжа стає частиною лікування. Вона підтримує організм і допомагає стримати хворобу.

Профілактика

Запобігти передачі коронавірусу між котами складно. Заважає те, що сам факт носійства FCoV важко виявити: наявні тести не дають стовідсоткової достовірності. Та й вірус поширений серед котів дуже широко, а в захворювання носійство переходить рідко. Тому профілактика більше спрямована не на те, щоб не дати вірусу передатися, а на те, щоб зміцнити здоров’я кота й прибрати стрес, який може спровокувати ІПК.

Контроль і профілактика коронавірусу зазвичай є проблемою в розплідниках і притулках. У розплідниках коти-носії та коти без вірусу мають утримуватися закритими групами в різних кімнатах або клітках. Серопозитивних котів тестують кожні 3–6 місяців і в міру зниження титру антитіл переміщують у серонегативні групи. П’ять послідовних негативних фекальних ПЛР-тестів підтверджують усунення інфекції коронавірусу.

Щоб зменшити передачу інфекції між котами, слід знизити ймовірність проковтування фекальних частинок, заражених вірусом. Для цього встановлюють достатню кількість лотків, проводять їх щоденне очищення та щотижневу дезінфекцію. Вірус легко усувається в приміщенні завдяки вологому прибиранню із застосуванням дезінфікувальних засобів.

Чи є породи зі схильністю?

Подекуди можна прочитати, що окремі породи котів більш схильні до коронавірусу. Але це не зовсім так. Вірус досить поширений серед усіх порід без винятку, а за скупченого утримання частка зараження сягає 90%. Таке утримання типове якраз для притулків і розплідників. Тому коронавірус нерідко виявляють саме у популярних порід: на них великий попит, а отже, їх частіше розводять у розплідниках.

Чи може кіт заразити коронавірусом господаря?

Якщо мати на увазі ймовірність зараження господаря саме котячим коронавірусом (FCoV), то відповідь: «так, коронавірус у котів передається людині», але з одним застереженням: вірус не зможе розмножуватися в організмі людини, а отже, не буде жодної симптоматики. Тобто власник може стати проміжним хазяїном коронавірусу котів, але сам на нього не захворіє.

Це ж стосується й коронавірусу людини SARS-CoV-2 (COVID-19): кіт може виявитися носієм цього вірусу, якщо живе в одному приміщенні з інфікованим хворим. Зафіксовано поодинокі випадки передачі COVID-19 від кота людині з розвитком у неї симптомів інфекції.