Коли кошенята починають їсти самостійно

Коли кошенята починають їсти самостійно, у багатьох господарів виникає одне й те саме питання: коли пора пропонувати малюку щось, окрім материнського молока, і як зробити перехід плавним. Розберемо, як росте кошеня місяць за місяцем, у якому віці воно готове до прикорму і чим його годувати, щоб маленький непосида ріс здоровим.

✓ Перевірено ветеринаром

Розвиток кошеняти по місяцях

Кошенята народжуються сліпими та глухими і повністю залежать від матері. Вона зігріває їх своїм теплом і годує поживним молозивом. Новонароджені сплять близько 20 годин на добу і прокидаються лише щоб поїсти. Матір знаходять за запахом, відчувають її десь за 60 см.

До 2 тижнів у кошенят розплющуються очі, загострюється слух, починають прорізуватися молочні зуби. Більшість часу вони все ще проводять біля матері, але вже цікавляться тим, що діється за межами сімейного «гнізда». Приблизно у 3–3,5 тижні роблять перші спроби вибратися назовні і ще хиткою ходою ступають у незнайомий, але цікавий світ.

Місячні кошенята рухаються впевненіше, активно граються та досліджують квартиру. Багато хто вже придивляється до «дорослої» їжі в маминій мисці і копіює материну поведінку. Кішка в цей період стає наставницею: вчить малюків доглядати за собою, спілкуватися з людьми, полювати і ходити в туалет у правильне місце.

У 2 місяці кошенята вже самостійніші. Вони рідше припадають до грудей і переходять на новий тип їжі. Але забирати малюка в новий дім ще зарано: йому треба закріпити корисні звички і соціалізуватися.

Тримісячне кошеня вже готове стати членом нової сім’ї. Воно добре знає правила поведінки вдома, відгукується на кличку і стежить за гігієною. Господарю лишається скоригувати окремі звички і далі виховувати малюка, щоб спільне життя минало без прикрих сюрпризів.

У 4–5 місяців шерсть набуває насиченішого кольору, малюнок на ній стає виразнішим. Молочні зуби міняються на корінні, і малюк намагається щось пожувати, щоб зняти свербіж у яснах.

У 6–8 місяців рухи стають граційнішими, кошеня вже схоже на дорослу тварину, хоч і далі росте. З’являються перші ознаки статевої поведінки: самки голосно й заклично нявчать, а самці мітять територію, «співають серенади» і просяться надвір. У цьому віці тварину рекомендують стерилізувати, якщо ви не плануєте розведення.

До 9 місяців коти активніше шукають пару, але з першою в’язкою краще зачекати, бажано до півтора року. Десь з 11 місяців можна починати переводити кота на «дорослий» корм. У рік кошеня вже вважається дорослим.

Тривалість природного вигодовування

У першу добу після пологів у кішки виділяється молозиво, густий поживний секрет. Воно вгамовує голод і захищає малюка від хвороб: материнські антитіла з молозива формують колостральний імунітет.

Важливо, щоб у перші 24 години після народження кошеня мало доступ до грудей. Пізніше стінки кишечника стають непроникними для антитіл, і малюк лишається беззахисним перед інфекціями. Потім у кішки з’являється вже звичайне молоко, ним вона й вигодовує потомство до кінця лактації.

Зазвичай материнське молоко становить основу раціону кошенят до 6–8-тижневого віку.

Згодом молока стає дедалі менше, і малюки повністю переходять на нову їжу. Інтерес до м’якої їжі кошенята зазвичай виявляють уже з 3–4 тижнів: ще ссуть молоко, але вже готові куштувати потроху вологого корму.

У якому віці кошенята починають їсти самостійно

Приблизно у 4–6 тижнів кошенята починають активно вивчати світ і придивляються, чим харчується мати. Молоко при цьому нікуди не зникає, і відлучати кошеня від грудей поки не варто.

Саме з цього часу можна вводити перший прикорм. До 4–6 тижнів кошенята зазвичай уже не наїдаються самим молоком і інстинктивно шукають іншу їжу. Тільки вводьте прикорм поступово: різка зміна раціону б’є по травленні і може спричинити діарею та блювання.

Десь до 2 місяців кішка зазвичай припиняє лактацію. На цей момент малюки вже їдять самостійно і беруть усі потрібні поживні речовини з їжі.

Як зрозуміти, що кошеня готове їсти само

Перший сигнал, що кошеня готове куштувати іншу їжу, це інтерес до материнської миски і спроби понюхати та облизати морду кішки після їди. Про готовність до напівтвердої їжі говорить і поява молочних зубів: вони закінчують прорізуватися приблизно до 2 місяців.

Якщо кошенята ростуть біля матері, вона сама покаже їм, як їсти корм, а малюки скопіюють її. Якщо ж кошеня відлучили рано, запропонуйте трохи корму самі: зацікавилося, отже, можна вводити прикорм. До 6–7 тижнів більшість кошенят уже їдять самостійно, твердий чи вологий корм, без допомоги матері.

Як правильно вводити прикорм

Перший прикорм вводять у 4–6 тижнів. Підійдуть м’які муси та паштети для кошенят, як-от Animonda Vom Feinsten Kitten Baby-Paté, або розмочений сухий корм. Муси і паштети приємно пахнуть, легко засвоюються і дають кошеняті плавно звикнути до нової їжі.

У 8 тижнів кошеняті вже пропонують сухий корм. Спершу малюк може розгублено зазирнути в миску і відвернутися від гранул. Нічого дивного: суха їжа геть не схожа на те, що коти їдять у природі, а їх інстинктивно тягне до ароматного й теплого.

• Не відлучайте кошенят від матері надто рано. Молоко це головне джерело поживних речовин для організму, що росте, і раннє відлучення може зашкодити здоров’ю.
• Дозвольте мамі-кішці познайомити кошенят з новою їжею. Зазвичай вона сама починає уникати малюків і відштовхувати їх від соска. У природі кішка переводить кошенят на новий раціон і показує, як їсти здобич. Домашні улюблениці роблять так само і «запрошують» кошенят до своєї миски.
• Обирайте корми, що підходять кошенятам за віком. Раціони для дорослих тварин містять менше поживних речовин і калорій, тож не дадуть малюку всього потрібного для росту. Кішку, що годує, теж краще тримати на кормі для кошенят, бо під час лактації їй потрібно багато енергії.
• Вводьте нову їжу поступово, щоб не спровокувати проблеми з травленням. Почніть з чайної ложки на день і поволі збільшуйте частку корму в раціоні.
• Подавайте корм кімнатної температури. Надто гаряча їжа може обпекти слизову рота, а холодна навряд чи зацікавить малюка.
• Годуйте кошеня часто, але маленькими порціями. Зазвичай вистачає 5 годувань на день, не рахуючи материнського молока.

Який тип харчування обрати

Тип харчування обирає господар. Кошеня можна годувати натуральною їжею або готовими промисловими кормами. Розгляньмо обидва варіанти докладніше.

Натуральний тип харчування

Основа раціону кота будь-якого віку це тваринний білок. На інгредієнти тваринного походження має припадати щонайменше 70% добового раціону. З м’яса кіт отримує те, що його організм сам не синтезує: таурин, аргінін і арахідонову кислоту. На овочі та злаки лишається близько 30%.

З натуральним раціоном доведеться поморочитися. Треба порахувати калорійність, співвідношення білків, жирів і вуглеводів, простежити, щоб кіт отримував вітаміни D, А і В3. Це забирає чимало часу і вимагає знань з ветеринарної дієтології. Будь-який дисбаланс рано чи пізно вилазить проблемами зі здоров’ям, тож перш ніж обрати цей шлях, тверезо оцініть свої сили, знання і час.

Годування промисловим кормом

Готові корми знімають з вас планування раціону і лишають більше часу на ігри та спілкування з кошеням. Усі поживні речовини в них уже зібрані в правильних пропорціях, тож ризик дисбалансу мінімальний. Такий корм зручно зберігати, а великий вибір смаків дає шанс підібрати те, що припаде до душі навіть вибагливому гурману. Готові раціони бувають двох форматів: сухий корм для котів і вологий корм для кошенят.

Підібрати корм для кошеняти насправді просто: лінійки для малюків мають позначку «kitten» або «junior», як-от Farmina Matisse Kitten. Вони калорійніші і багатші на поживні речовини, щоб малюк і енергію мав, і правильно розвивався. Якщо у вас малюк певної породи, корисно почитати окремо, чим годувати кошеня певної породи. Починайте з м’якої вологої їжі, змішуйте її з материнським молоком чи водою, ставте чисту миску і поступово робіть корм усе менш розмоченим.

Як привчити кошеня до корму та миски

Щоб привчити кошеня до корму і миски, запасіться терпінням. Малюк не завжди одразу розуміє, чого від нього хочуть, особливо коли поруч немає мами-кішки. Ось на що варто звернути увагу.

• Посуд. Беріть нековзкі миски з невисокими бортиками. Від пластику краще відмовитися: він вбирає запахи, а це може відштовхнути кота.
• Корм. Здоров’я кота багато в чому залежить від раціону, тому орієнтуйтеся на якість і перевірених виробників. Малюку підійде повнораціонний корм для кошенят, складений ветеринарами-дієтологами, він дасть юному непосиді заряд енергії.

Коли все готово, можна знайомити кошеня з новою їжею. Як його зацікавити?

• Коти «виносять вердикт» носом: якщо корм пахне апетитно, кошеня ним зацікавиться. Дайте малюку понюхати миску і не підганяйте. Така їжа для нього новинка, і йому треба час, щоб її вивчити.
• Дайте кошеняті злизати корм з пальця або мазніть трохи їжею біля рота, щоб воно інстинктивно облизнулося. Якщо смак сподобається, малюк потягнеться до миски.
• Не сваріть кошеня за відмову. Можливо, йому потрібен час, або воно щойно поїло материнського молока. А може, саме це поєднання смаків йому не до душі.

Прикорм це перший крок кошеняти в доросле самостійне життя. Вивчіть потреби малюка, підберіть відповідний корм і не поспішайте, тоді перехід на «дорослу» їжу мине гладко.