Розрив хрестоподібної зв’язки у собаки: коли потрібна операція

Розрив хрестоподібної зв’язки у собаки одна з найчастіших причин, чому пес раптом перестає наступати на задню лапу. Якщо одній лапі вже робили операцію, власники бояться, що друге коліно піде слідом. Розберемо на реальному прикладі, чому так стається і що робити.

✓ Перевірено ветеринаром

Запитання читача. Мій семирічний жовтий лабрадор-ретривер почав накульгувати на праву задню лапу. Він не хоче на неї спиратися. Близько двох років тому йому робили операцію на лівому коліні, щоб виправити розрив хрестоподібної зв’язки через травму. Чи можливо, що друге коліно теж потребуватиме операції?

Відповідь. Одній з моїх собак робили аж три операції на передній хрестоподібній зв’язці. Від досвідченого хірурга я дізналася, що собака приблизно з 80-відсотковою ймовірністю рве зв’язку й на другій лапі протягом року. Поки що ваш собака цієї статистики уникає. У вашого випадок був гострий, тобто травматичний розрив, а в мого собаки хронічний, пов’язаний з віковою дегенерацією. Моїй собаці вистачило пів року, щоб порвалася друга зв’язка, і ми знову поїхали до хірурга.

Чому рветься хрестоподібна зв’язка у собак

Мій ветеринар пояснив, що гострий розрив зазвичай трапляється в собак до чотирьох років через раптовий скручувальний рух, який надриває зв’язку або повністю розриває її навпіл. У хронічного причин більше: вік, зайва вага, гігантська чи велика порода, стерилізована самка, слабкі м’язи навколо зв’язки або особливості будови, як-от кривоногість чи занадто прямі лапи. Є ще одна причина, чому рветься протилежна зв’язка. Операція не робить коліно як нове, а лише стабілізує його. Нормальна функція повертається, але на здорове коліно тепер лягає більше навантаження.

Потрібен діагноз ветеринара

Як зрозуміти, що передня хрестоподібна зв’язка рветься? У моєї собаки все сталося раптово: вона скрикнула від болю й підняла лапу, спиратися на неї не могла. Тут зволікати небезпечно. Щойно зв’язка надривається або рветься, артрит може розвинутися буквально за кілька днів, бо суглоб більше не працює як слід і кістки починають терти одна об одну.

Хірург сказав, що операція це найкраще, що можна зробити для стабілізації суглоба, особливо у великих і важких собак. І додав, що регулярно бачить артритні зміни в тих собак, які протягнули кілька тижнів між травмою та операцією. Моя собака повернулася до нормального життя за вісім тижнів: ми ретельно дозували навантаження, додали фізіотерапію та добавки для суглобів (наприклад, Dolfos ArthroMax із глюкозаміном і хондроїтином). Якщо бачите кульгавість, не чекайте: ведіть собаку до ветеринара, щоб поставити правильний діагноз.

Читайте також

Дослідження здоров’я собак: головне з конференції 2017 року7 фактів про американського водяного спанієля, яких ви не знали5 неочевидних ознак хвороби у собаки: коли пора до ветеринараЯк навчити собаку команді сидіти, лежати та до менеТерапевтичний собака: з чого почати вихованняВчимо собаку веселим трюкам із задоволеннямЯк заспокоїти собаку від перезбудження: команда «лежати на місці»Як зробити собаку своїм найкращим другом