Пупкова грижа у собак: причини, ознаки і лікування

Ви знали, що у собак є пупок? Просто його зазвичай не так легко помітити, як у людей. Пупкова грижа у собак, тобто м’яка випуклість біля пупка, зустрічається часто і зазвичай не загрожує здоров’ю. Якщо у вашого цуценяти або дорослого собаки помітна шишка на животі, в цій статті розповідаємо, чому вона виникає, як виглядає і коли потрібна операція.

✓ Перевірено ветеринаром

Що таке пупкова грижа?

В утробі кровоносна система цуценяти з’єднана з кровопостачанням матері через пуповину і плаценту. Цуценя отримує кисень і поживні речовини та виводить вуглекислий газ і продукти обміну через кровоносні судини, що проходять пуповиною між плацентою і тілом цуценяти.

Коли цуценя народжується, мати перегризає пуповину, і від неї лишається пупковий залишок. За кілька днів він всихає і відпадає, а на його місці залишається плоский пупок. Отвір у черевній стінці, через який проходили кровоносні судини, теж поступово зменшується і закривається. Принаймні так має бути в нормі.

Пупкова грижа виникає, коли отвір у черевній стінці не закривається після того, як пупковий залишок відпав і тканини навколо загоїлися. Якщо отвір достатньо великий, через нього може випинатися вміст черевної порожнини (зазвичай просто трохи жирової тканини), і виглядає це як м’яка шишка.

Причини виникнення пупкової грижі

Пупкові грижі у собак зустрічаються досить часто, особливо в певних лініях розведення. Генетика тут має значення, хоча точний механізм досі вивчений не до кінця. Ймовірно, за це відповідає кілька генів, і багато з них передаються рецесивно. Якщо це так, є два важливих наслідки:

• Собаки, які самі не мають пупкової грижі, все одно можуть передати цю ознаку деяким своїм цуценятам.
• Двох собак з цією ознакою не варто схрещувати між собою, бо всі цуценята можуть мати пупкові грижі.

Маленька пупкова грижа зазвичай не є протипоказанням для розведення. Проте відповідальні розплідники не використовують для розведення собак з дуже великими пупковими грижами і уникають схрещування двох собак з пупковими грижами, навіть якщо грижі невеликі.

Пупкові грижі зазвичай нешкідливі, але майбутнім власникам, яких турбує цей стан, варто купувати цуценят тільки у розплідників, які проводять усі рекомендовані для породи обстеження здоров’я, і запитувати про частоту пупкових гриж у їхніх собак.

Пупкова грижа може виникнути і через травму. Якщо пуповину цуценяти видалити занадто грубо, це може створити отвір у черевній стінці, який не зникне після загоєння. Але таке трапляється нечасто. Якщо розплідник каже, що грижі у більшості цуценят з’явилися через те, що мати занадто агресивно перегризала пуповини, швидше за все, це не так.

Як виглядає пупкова грижа у собаки

Пупкову грижу у собак нескладно виявити.

Пупок у собаки знаходиться на середній лінії живота, трохи нижче грудної клітки. При невеликій грижі через отвір у черевній стінці зазвичай випинається лише трохи м’якої жирової тканини, і шишка має ширину близько 1-1,5 сантиметра. При великій грижі через отвір можуть випинатися органи черевної порожнини, наприклад петлі кишечника.

При деяких грижах ветеринар може вправити вміст назад у черевну порожнину. Такі грижі називають «вправними». Вони рідко спричиняють проблеми, навіть якщо великі.

В інших випадках жирова тканина або органи застрягають в отворі черевної стінки. Може утворитися рубцева тканина, і вправити вміст назад вже не вдасться. Це невправна грижа.

Чи небезпечна пупкова грижа?

Пупкові грижі у собак здебільшого є косметичною проблемою. Більшість з них не загрожують здоров’ю і не завдають болю.

Трапляється защемлення вкрай рідко: більшість ветеринарів за всю кар’єру жодного разу з цим не стикаються.

Грижа виступає за межі черевної стінки, і шкіра над нею може пошкоджуватися від тертя об шорсткі поверхні.

Якщо є будь-які питання щодо пупкової грижі у вашого собаки, запишіться на прийом до ветеринара. Зазвичай він може виявити грижу під час огляду і обговорити з вами варіанти лікування.

Лікування пупкової грижі у собак

Деякі собаки з пупковими грижами взагалі не потребують лікування. Якщо грижа невелика і не турбує ні вас, ні собаку, можна просто залишити все як є. Особливо це стосується молодих собак: маленькі пупкові грижі можуть закритися самостійно до віку 3-4 місяців.

Великі грижі потрібно оперувати, бо вони і непривабливі, і, ймовірно, хоча б трохи дратують собаку. До того ж, хоч ризик невеликий, защемлення може загрожувати життю.

Часто ветеринари рекомендують оперувати пупкову грижу, коли собаку і так планують анестезувати з іншої причини, наприклад для стерилізації або кастрації. Під час операції жирову тканину або інші тканини вправляють назад у черевну порожнину, а потім міцними швами стягують краї пупкового кільця (отвору в черевній стінці). При великих грижах замість зшивання на отвір можуть накладати сітчастий імплант.

Якщо у вашого собаки маленька пупкова грижа, рішення про операцію за вами. Відновлення нескладне, але і без операції маленька грижа не загрожує здоров’ю. Великі грижі потребують хірургічного втручання, але зазвичай операцію можна запланувати на час стерилізації або кастрації.