Собаки та аромадифузори: чи безпечні ефірні олії для вашого пса

Ефірні олії зараз на піку популярності. Лаванда для сну, евкаліпт від застуди, м’ята для бадьорості. Аромадифузори стоять мало не в кожній другій квартирі. Для людей це справді може бути приємно і навіть корисно. Але якщо вдома живе собака, з ефірними оліями потрібно бути дуже обережними. Деякі з них токсичні для собак, а навіть «безпечні» олії при неправильному використанні можуть викликати серйозні проблеми.

Собаки нюхають у десятки тисяч разів краще за нас. Те, що для вас легкий аромат лаванди, для собаки може бути нестерпно різким запахом.

Перевірено ветеринаром

Типи аромадифузорів: пасивні та активні

Не всі дифузори однаково впливають на собак. Є два типи, і різниця між ними суттєва.

Пасивні дифузори (тростинкові, з підігрівом, аромалампи) працюють за рахунок поступового випаровування олії. Запах розповсюджується повільно і не надто інтенсивно. Це м’якший варіант, але навіть він може створювати проблеми для собак з чутливими дихальними шляхами, особливо для брахіцефальних порід: мопсів, бульдогів, пекінесів.

Активні дифузори (ультразвукові, небулайзерні) розпилюють ефірну олію в повітря у вигляді дрібних крапельок. Вони створюють набагато інтенсивніший аромат і фактично покривають поверхні в кімнаті тонким шаром олії. Для собак це значно небезпечніше: крапельки осідають на шерсті, шкірі, мисках з водою. Собака може їх злизати або вдихнути.

Чому ефірні олії небезпечні для собак

Ефірні олії потрапляють в організм собаки трьома шляхами: через дихання, через шкіру і через рот. Коли собака вилизує шерсть, на яку осіли крапельки олії, або п’є воду з миски, що стоїть поруч з дифузором, олія потрапляє в шлунок.

В організмі ефірні олії можуть спричинити судоми, блювання, утруднене дихання, ураження печінки і навіть пневмонію.

Олії, які продаються для людей, концентровані. Їх не можна наносити на шкіру собаки і тим більше давати всередину. Навіть вдихання концентрованої олії може викликати запальну реакцію в дихальних шляхах тварини.

Ефірні олії, токсичні для собак

• Олія чайного дерева (мелалеука). Одна з найнебезпечніших для собак. Навіть кілька крапель можуть викликати слинотечу, блювання, слабкість, тремтіння і судоми.
• Пеніройял. Сильна отрута, яка уражає печінку і нервову систему.
• Вінтерґрін (грушанка). Містить метилсаліцилат. При контакті зі шкірою або проковтуванні викликає блювання, пронос і проблеми з диханням.
• Соснова олія. Подразнює шкіру і слизові оболонки, при проковтуванні викликає слинотечу і блювання.
• Олія кориці. Подразнює шкіру. При проковтуванні може спричинити блювання, пронос і пошкодити печінку.
• Гвоздикова олія. Викликає слинотечу, утруднене дихання, може пошкодити печінку.
• Евкаліптова олія. При вдиханні або проковтуванні спричиняє надмірне слиновиділення, блювання і проблеми з диханням.
• Цитрусові олії (апельсин, лимон, лайм). Подразнюють шкіру і можуть викликати розлад шлунка. Не найтоксичніші, але краще уникати.
• Олія м’яти перцевої. Містить ментол і пулегон, які спричиняють розлад шлунка і подразнення дихальних шляхів.
• Іланг-іланг. Подразнює шкіру, викликає надмірне слиновиділення і нудоту.
• Гіркий мигдаль. Містить ціанід і може бути смертельно отруйним.

Окрім ефірних олій, деякі кімнатні рослини теж токсичні для собак. Перевірте, чи немає вдома небезпечних вазонів.

Які ефірні олії вважаються менш токсичними

Олії, які вважаються менш токсичними для собак: лаванда, ромашка, ладан, імбир, мирра, розмарин, бергамот. Але кожна собака реагує по-своєму. Те, що нормально переносить один пес, може викликати подразнення в іншого. Починайте з мінімальної концентрації і спостерігайте за поведінкою тварини.

Правила безпеки при використанні аромадифузора

Якщо ви все ж хочете використовувати аромадифузор вдома, дотримуйтеся цих правил.

1. Порадьтеся з ветеринаром. Особливо якщо у собаки є алергії або респіраторні проблеми.
2. Обирайте пасивні дифузори. Тростинкові дифузори або кілька крапель олії на ватний диск безпечніші за ультразвукові.
3. Сильно розбавляйте олію. Концентровані олії занадто інтенсивні для тварин.
4. Провітрюйте кімнату. Не запускайте дифузор у закритому приміщенні. Двері або вікна мають бути відкритими.
5. Дайте собаці можливість піти. Тварина повинна мати вільний вихід з кімнати, де працює дифузор.
6. Не наносьте олію на шкіру або шерсть собаки.
7. Не додавайте олію в їжу або воду.
8. Спостерігайте за реакцією. Якщо собака чхає, кашляє, тре морду лапами або намагається вийти з кімнати, вимкніть дифузор і провітріть приміщення.

Ознаки отруєння ефірними оліями у собак

Зверніться до ветеринара негайно, якщо після контакту з ефірною олією ви помітили будь-який з цих симптомів:

• Утруднене дихання або хрипи
• Надмірне слиновиділення
• Блювання або пронос
• Слабкість, млявість, відмова від їжі
• Тремтіння або судоми
• Порушення координації (собака хитається, не тримає рівновагу)
• Собака тре лапою морду або рот
• Почервоніння або опіки на шкірі, губах, яснах

Ефірні олії швидко всмоктуються через шкіру і слизові оболонки, тому зволікати не можна.

Що робити, якщо собака контактувала з ефірною олією

1. Негайно заберіть собаку від дифузора або джерела олії.
2. Провітріть приміщення.
3. Якщо олія потрапила на шерсть або шкіру, обмийте собаку теплою водою з м’яким шампунем для собак. (Як обрати правильний шампунь)
4. Не намагайтеся викликати блювання самостійно. Це може погіршити ситуацію.
5. Зверніться до ветеринара. Візьміть з собою флакон олії, щоб лікар знав, з якою речовиною мав контакт ваш пес.

Якщо ви шукаєте спосіб заспокоїти тривожну собаку, є безпечніші альтернативи. Феромонні дифузори, наприклад Adaptil, імітують природні заспокійливі феромони собаки-матері і розроблені спеціально для тварин. Вони не містять ефірних олій і не подразнюють дихальні шляхи.

Ефірні олії можуть бути приємними для вас, але ваш пес сприймає їх зовсім інакше. Якщо сумніваєтесь, чи безпечна конкретна олія, просто не використовуйте її. Здоров’я собаки важливіше за приємний запах у кімнаті.