Дресирування цуценяти з нуля: посібник з базового виховання

Нове цуценя в домі це радість, а ще багато запитань: із чого почати, як привчити до туалету, коли вчити перші команди. Базове дресирування цуценяти можна починати вже з 8 тижнів, головне, щоб заняття були короткими, веселими і регулярними.

✓ Перевірено ветеринаром

Найкращий спосіб дресирувати цуценя

Цуценята вже у 8 тижнів здатні вчити основи, але памʼятайте: чим молодше цуценя, тим коротша його увага. Заняття з цуценям мають бути короткими, веселими і з безліччю можливостей погратися.

Найкраще займатися з цуценям, коли воно добре відпочило. Подбайте, щоб воно було готове, але не надто збуджене, бо тоді йому важче зосередитися. Перед початком виведіть цуценя на вулицю в туалет, і обовʼязково виведіть одразу після того, як закінчите.

Вам знадобиться повна кишеня смачних ласощів для цуценяти. Дресирування потребує багато винагород, тож оберіть щось маленьке, але достатньо смачне, щоб утримати інтерес цуценяти до гри-навчання.

Базові заняття краще проводити у знайомому місці без відволікань. З часом ви з цуценям перейдете до занять на вулиці та в нових місцях, але початкові етапи мають проходити у спокійному куточку, щоб цуценяті було легко зосередитися на вас.

Корисно мати під рукою кілька іграшок, щоб ви з цуценям могли робити паузи на гру. Іграшка-перетяжка чи мʼячик для апортування це чудові варіанти, які дають собаці виплеснути зайву енергію, перш ніж знову зосередитися. Якщо ще добираєте, у нас є добірка найкращих іграшок для цуценят.

Поради для успішного дресирування цуценяти

Етапи дресирування цуценяти за віком

Вісім–десять тижнів

Вітаємо, ви, мабуть, щойно прийняли нове цуценя у його постійний дім! На цьому етапі головне допомогти йому звикнути до нового середовища і з самого початку закласти хороші манери. Ваш шлях у дресируванні цуценяти починається з таких кроків:

• Складіть щоденний розпорядок: собаки почуваються добре, коли знають, що буде далі, тож розпишіть графік, який включає годування, виходи в туалет, час для гри, заняття, сон у клітці та вечірнє заспокоєння. (Можливо, варто вести нотатки!)
• Зосередьтеся на привчанні до клітки і туалету: коли ви вчите собаку клітці, ви заразом працюєте над привчанням до дому. Найважливіші цілі на цьому етапі це допомогти цуценяті зрозуміти, що клітка це приємне місце, і що воно одразу отримує маленькі ласощі після того, як сходить у туалет на вулиці.
• Починайте соціалізацію: добре соціалізована собака це щаслива і впевнена собака, тож запишіть цуценя на акредитовані заняття і працюйте над соціальними навичками у контрольованому середовищі.
• Працюйте над часом наодинці: хоч і хочеться проводити з цуценям кожну секунду, важливо, щоб воно навчилося комфортно почуватися на самоті. Коли цуценя впевнено і щасливо почувається у клітці, практикуйте короткі відлучки (не довше 3–4 годин для цуценят до 6 місяців): виходьте з дому повністю або просто переходьте в іншу кімнату, де цуценя вас не бачить.
• Познайомте з повідцем: у цуценяти буде довге життя поряд із повідцем, тож привчіть його до відчуття повідця ще до прогулянок. Пристебніть легкий повідець і дайте йому потягати його по дому, потім привчіть ходити на ньому без натягування. Мета щоб повідець завжди мав легкий провис. (Якщо не впевнені, який тип обрати, прочитайте, як вибрати повідець для собак.)
• Навчіть команді «сидіти»: одна з найперших команд послуху, яку має опанувати цуценя, це базове «сидіти». Починайте вчити у середовищі без відволікань, потім відпрацьовуйте у різних місцях. Це перший крок до самоконтролю, адже ви можете попросити цуценя «сидіти» перед тим, як дати йому те, що воно хоче, наприклад миску з їжею чи іграшку.

Десять–дванадцять тижнів

• Соціалізація: продовжуйте знайомити цуценя зі світом. Запрошуйте нових друзів до себе додому і беріть його на короткі вилазки в місця, де собак зазвичай не буває, наприклад у банк чи хімчистку (якщо собак туди пускають). Не забудьте взяти з собою ласощі!
• Прикушування та іграшки для гризіння: на цьому етапі цуценя захоче кусати (своїми гострими зубами!) геть усе, тож допоможіть йому спрямувати потребу гризти на доречні предмети, а не на вашу шкіру. Дайте різні міцні іграшки, які можна начиняти ласощами. (Мʼякі іграшки не годяться для періоду зміни зубів.) Також допоможіть цуценяті стримувати силу укусу за допомогою прийому «ой», коли воно вас прикушує.
• Привчання до дотиків: упродовж життя собаки вам доведеться виконувати різні процедури догляду, тож важливо, щоб вона спокійно ставилася до будь-яких дотиків. (Ваш ветеринар теж вам подякує!) Під час окремих занять поєднуйте ласощі з обережними дотиками, щоб собака звикла до огляду вух, пащі, лап і хвоста. Коли цуценя спокійно сприймає дотики, починайте знайомити його з інструментами, які знадобляться, наприклад зубною щіткою, кусачками для кігтів і гребінцем.
• Час наодинці: продовжуйте тренувати самостійність. Виходьте з дому або переходьте в іншу кімнату поза полем зору собаки на довші проміжки (знову ж таки, не більше 3–4 годин у цьому віці). Дайте собаці іграшку, начинену ласощами, щоб вона була щасливо зайнята на самоті у клітці.
• Навчання «скажи будь ласка»: одна з найкращих порад для цуценят це навчити їх «казати будь ласка», коли вони чогось хочуть. Цей простий базовий урок самоконтролю стане у пригоді протягом усього життя собаки. Усе, що потрібно, це попросити цуценя сісти, коли воно чогось хоче, наприклад вийти надвір чи отримати іграшку.
• Базові команди: починайте відпрацьовувати команди на кшталт підходити на поклик, «лежати» і короткі витримки з позитивним підкріпленням. Тримайте заняття короткими і бадьорими, щоб цуценя не втрачало інтересу.

Три–чотири місяці

• Соціалізація після щеплень: коли цуценя завершить серію вакцинацій, ви можете починати водити його у людніші місця. Як завжди, дайте цуценяті самому задавати темп знайомства і досліджень, не штовхайте його у ситуації, де воно почувається некомфортно. (Цуценя ще надто маленьке і вразливе, щоб відвідувати майданчик для собак на цьому етапі.)
• Привчання до повідця: цуценя стає більшим і сильнішим, тож продовжуйте працювати над ввічливою ходою на повідці. Якщо ви не плануєте виставляти собаку на змаганнях, їй не потрібно вчитися йти в ідеальній позиції біля ноги, це неприродна поведінка, яка не дає досліджувати середовище. Але з іншого боку, цуценяті не можна дозволяти тягнути на повідці.
• Розвивайте вивчені навички: відпрацьовуйте базові команди у нових і складніших для уваги місцях. Працюйте над підкликанням (тобто командою «до мене») на вулиці і збільшуйте тривалість витримки на команді «чекай».
• Знайдіть кінолога: на цьому етапі цуценя, ймовірно, вже закінчить заняття із соціалізації, тож пошукайте кінолога, який працює на позитивному підкріпленні, щоб і далі вдосконалювати вивчене на заняттях і вдома з вами.

Чотири–шість місяців

• Манери на повідці: продовжуйте вдосконалювати ходу на повідці у різних громадських місцях, щоб собака вміла йти ввічливо незалежно від оточення і кількості відволікань.
• Продовження навчання: можливо, цуценя вже закінчило базовий курс, але це не означає, що дресирування завершене! Щодня відпрацьовуйте вивчене разом і подумайте про запис на просунуте навчання, наприклад команду «поряд».
• Не забувайте про ласощі: собака, мабуть, уже добре засвоїла базові команди, але це не привід відмовлятися від ласощів! Винагороджуйте цуценя за гарну роботу, поки воно росте, і починайте додавати інші види винагороди, наприклад гру.

Привчання цуценяти до клітки

Навчити цуценя любити свою клітку це один із найважливіших ранніх уроків у новому домі. Клітки відповідають інстинкту собак ховатися в нору (тобто їхньому прагненню шукати схожі на печеру простори), а оскільки собаки рідко бруднять там, де сплять, клітка допоможе пришвидшити привчання до туалету. Якщо ще обираєте, подивіться, як вибрати клітку для собаки за розміром і типом.

1. Правильно облаштуйте клітку. До вибору клітки варто поставитися уважно. Розмір має бути достатнім, щоб цуценя могло встати, розвернутися і зручно лягти, але не настільки великим, щоб воно могло ходити в туалет в одному кутку, а спати в іншому. Тримайте клітку у спільній кімнаті, не в підвалі чи гаражі, щоб цуценя не сприймало клітку як покарання.
2. Використовуйте ласощі. Щоб почати привчання, познайомте цуценя з кліткою: залиште дверцята відчиненими і покладіть усередину ласощі, щоб цуценя їх знайшло. Дайте собаці оглянути клітку, не зачиняючи дверцят, і дайте ще кілька ласощів за те, що воно залишається всередині. Повторюйте це у кількох коротких заняттях, доки цуценя не заходитиме у клітку без вагань.
3. Годуйте у клітці. Коли цуценя радо заходить у клітку, починайте годувати його всередині. Зачиняйте дверцята, поки цуценя їсть, потім зачекайте кілька хвилин після того, як воно закінчить, перш ніж відчинити. (Не забудьте одразу вивести його на вулицю в туалет!)
4. Спробуйте інтерактивні іграшки. Ще один спосіб пришвидшити звикання це залишити дверцята клітки відчиненими і за допомогою міцної мотузки, яку цуценя не зможе порвати, привʼязати всередині клітки безпечну інтерактивну іграшку. Якщо дати цуценяті іграшку, начинену ласощами, всередині, воно зрозуміє, що у клітці трапляється хороше. З часом дійдіть до того, щоб давати цуценяті іграшку і зачиняти дверцята на 15 хвилин. Спершу будьте поряд, але поступово переходьте до того, щоб залишати собаку саму у клітці, додаючи тривалість, доки воно не буде радо проводити там час, поки вас немає.
5. Не зловживайте кліткою. Якщо тримати цуценя у клітці надто довго, це може дати зворотний ефект і змусити його забруднити клітку, що зведе нанівець ваш прогрес. Безпечний час, який цуценя може витримати, можна порахувати, перевівши його вік у місяцях у години: тобто 10-тижневе цуценя можна тримати у клітці приблизно дві години, а вночі, можливо, трохи довше.

Як привчити цуценя до туалету

Перше, чого більшість власників хочуть навчити нове цуценя, це де ходити в туалет. І хоча клітка тут дуже допомагає, на цьому все не закінчується! Щоб привчити собаку ходити в туалет на вулиці, потрібні нагляд, вчасна реакція і терпіння.

Дотримуйтеся розпорядку

• Корисно тримати цуценя на щоденному розпорядку, який включає години годування, виходи в туалет, час для гри і перебування у клітці.
• Собаки люблять передбачуваність, тож дотримання графіка, що охоплює все від їжі до ігор, допоможе цуценяті розуміти, що буде далі.
• Щоденний розпорядок має включати виходи в туалет приблизно через 10–15 хвилин після їжі, після ігор (а для маленьких цуценят і під час ігор), після знайомства з новими друзями, після пробудження від сну, а також до і після перебування у клітці.

Нагляд це головне у привчанні до туалету

• Калюжі трапляються, коли цуценя без нагляду блукає домом, тож плануйте тримати його у клітці, коли не можете спостерігати, і використовуйте барʼєри для тварин, коли проводите час разом удома.
• Можна поступово давати цуценяті більше свободи в домі, коли воно регулярно подає вам сигнал, що хоче надвір, і не залишає калюж щонайменше місяць.
• (Памʼятайте, що собаці може знадобитися до шести місяців, щоб повністю привчитися до туалету.)

Розумійте мову тіла цуценяти

• Важливий, але часто пропущений крок у привчанні до туалету це навчитися розпізнавати ранні сигнали цуценяти «мені треба».
• Коли цуценя вже крутиться і принюхується (ознака, яку більшість власників впізнають як сигнал до туалету), вивести його надвір до калюжі вже, мабуть, запізно.
• У кожного цуценяти є мова тіла, яка вказує на потребу сходити в туалет ще до критичного моменту, наприклад спроба вийти з кімнати чи відсторонена поведінка.

Якщо вловлювати ці сигнали, ви зможете вивести цуценя надвір задовго до того, як стане пізно.

Використовуйте ласощі та сигнальні слова

• Вийшовши з цуценям надвір, відведіть його у знайоме місце і зачекайте, поки воно знайде ідеальний куточок.
• Коли воно закінчить, одразу дайте маленькі ласощі (не чекайте, поки повернетеся додому!) і похваліть за гарну роботу.
• Також можна навчити цуценя «туалетної» фрази, яка згодом стане сигналом: просто кажіть щось на кшталт «швиденько», поки цуценя справляє потребу.

За достатньої кількості повторень цуценя повʼяже цю фразу зі справлянням потреби, і це допоможе вам подати команду в негоду.

Ніколи не карайте цуценя

• Нарешті, памʼятайте, що калюжі трапляються.
• Ніколи не карайте цуценя за помилку в домі, бо це не вчить його, як треба, і може зашкодити вашому звʼязку, що тільки міцнішає. Натомість спробуйте перервати цуценя і вивести надвір, щоб воно закінчило.
• Якщо вже запізно, скористайтеся хорошим засобом проти запахів і пообіцяйте собі надалі краще наглядати!

Як навчити цуценя команді «сидіти»

Навчити цуценя сидіти це чудовий спосіб почати формальне дресирування, бо команда корисна в багатьох ситуаціях, та ще й проста для опанування!

Використовуйте ласощі і повторюйте часто

• Щоб почати, тримайте маленькі ласощі прямо на рівні носа цуценяти і повільно ведіть їх назад між очима і над чолом.
• Поки ласощі рухаються вгору і назад, голова цуценяти підніметься слідом за ними, а задня частина опуститься.
• Тієї миті, коли воно сяде, відмітьте дію словом «так!» чи «молодець!» і дайте цуценяті ласощі.
• Якщо цуценя замість того, щоб сісти, підстрибує, ви, мабуть, тримаєте ласощі надто високо, тож тримайте їх ближче до носа, щоб цуценяті було легко дотягнутися, не відриваючи всіх чотирьох лап від землі.

Повторіть це кілька разів, доки цуценя не почне швидко займати потрібну позу.

Приберіть винагороду

• Ключ до ідеального «сидіти» це домогтися, щоб цуценя робило це без ласощів як приманки.
• Після кількох вдалих повторень просто стійте нерухомо і чекайте, поки цуценя саме сяде. Можливо, на це піде кілька секунд, але оскільки воно вже кілька разів отримувало винагороду за те, що сідало, найімовірніше воно займе позу без підказки з вашого боку.
• Коли цуценя починає сідати, скажіть «сидіти» (ви привʼязуєте слово до дії), потім відмітьте словом «так» і дайте ласощі. Зазвичай цуценяті потрібно близько 15–20 повторень, щоб повʼязати слово з дією, після чого ви можете просити позу, просто кажучи «сидіти».
• Просто скажіть «сидіти» і дайте цуценяті кілька секунд, щоб обдумати (намагайтеся не повторювати слово!), потім дайте смаколик, коли воно виконає!

Відпрацьовуйте «сидіти» у різних місцях і з різними відволіканнями, щоб закріпити команду.

Як навчити цуценя підходити на поклик

Закласти основу підкликання на все життя легко, та ще й весело! Ця команда дуже важлива, адже вміння підходити на поклик допомагає тримати цуценя в безпеці. Усе, що потрібно для навчання, це повна кишеня маленьких мʼяких ласощів, помічник, місце без відволікань і охочий учень.

Оберіть слово для підкликання

• Виберіть слово, відмінне від клички цуценяти, бо кличку ви, мабуть, вимовляєте часто і вона не матиме потрібного ефекту.
• Чудово підходить слово на кшталт «до мене» чи «сюди».
• Сядьте на підлогу в іншому кінці кімнати від помічника і покличте собаку до себе, один раз вимовивши слово бадьорим тоном, потім підкріпіть це підбадьорливими оплесками чи цмокаючими звуками.
• Тієї миті, коли собака підбіжить до вас, дайте їй маленькі ласощі і багато похвали.
• По черзі з помічником кличте цуценя туди-сюди, щоразу даючи ласощі і хвалячи за те, що воно біжить до вас.
• Завершуйте заняття на позитивній ноті.

Практикуйте і винагороджуйте

• У наступному занятті влаштуйте гру так, щоб ви з помічником були в різних кімнатах.
• Кличте цуценя до себе, але памʼятайте, що, можливо, доведеться свистіти чи плескати більше, щоб воно вас знайшло.
• Дайте ласощі, коли воно підбіжить, і нехай помічник покличе його назад.
• Продовжуйте грати у грі по всьому дому, а коли цуценя стане майстром підкликання, перенесіть заняття на вулицю, у безпечне і знайоме місце.

Щоб закріпити підкликання і «сидіти», варто додати чіткий маркер успіху. Як це зробити, ми показали в статті про клікер для дресирування собак.

Ці базові прийоми це основа послуху цуценяти. Виконуйте ці вправи щодня, і незабаром ви з цуценям опануєте базове дресирування!