ОПИС
Медитин 0,1% – лікарський препарат для седації та аналгезії собак та кішок. Лікарська форма: розчин для ін’єкцій. За зовнішнім виглядом препарат є безбарвною прозорою рідиною.
СКЛАД
Медитин 0,1% для кішок і собак містить в 1 мл як діючу речовину медетомідину гідрохлорид – 1,0 мг, а також допоміжні речовини: натрію хлорид – 9,0 мг, спирт бензиловий – 9,0 мг та воду для ін’єкцій до 1мл.
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Медитин відноситься до групи α2-агоністів. Медетомідин – діюча речовина Медитину – відноситься до стимуляторів α2-адренорецепторів, механізм дії яких полягає у гальмуванні передачі нервових імпульсів за рахунок конкуренції з норадреналіном. Викликає пригнічення центральної нервової системи та підвищення больового порога. Дія медетомідину залежить від дози: малі дози мають середню седативну дію без аналгезії, тоді як великі дози викликають значний седативний та аналгезуючий ефект. Препарат надає більш швидку дію при внутрішньовенному введенні, повільніше – при внутрішньом’язовому та підшкірному. Після внутрішньом’язового введення максимальна концентрація медетомідину в крові досягається через 15-30 хвилин. Медетомідин швидко розподіляється в організмі. Зв’язування з білками сироватки становить 85-90%. Медетомідин окислюється у печінці, невелика частина метилюється у нирках. Більшість метаболітів препарату виводиться із сечею. Період напіввиведення становить 1-2 години.
Медитин за ступенем впливу на організм відноситься до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпеки за гост 12.1.007), у рекомендованих дозах добре переноситься тваринами, не має ембріотоксичних, тератогенних та гепатотоксичних властивостей.
ПОКАЗАННЯ
Медитин вводять собакам та кішкам для седації та аналгезії при хірургічних операціях та різних клінічних дослідженнях, рекомендується використовувати препарат перед проведенням ін’єкційного та (або) інгаляційного наркозу.
ЗАСТОСУВАННЯ
Медитин вводять парентерально: собакам та кішкам – внутрішньовенно, внутрішньом’язово чи підшкірно.
У разі потреби препарат можна вводити повторно через 10-15 хвилин після першого введення. Для досягнення седативного та аналгетичного ефектів у собак препарат застосовують у дозі 0,1-0,8 мл/10 кг маси тіла, кішкам Медітин 0,1% застосовують у дозі 0,01-0,15 мл/кг маси тіла. Дози препарату варіюють залежно від необхідного ефекту, індивідуальних особливостей та породи тварини. Для собак дрібних порід потрібно більш висока доза Медитину 0,1%, ніж великим собакам.
Вид тварини Доза медетомідину, мкг/кг Кількість препарату Ефект
Собаки (Медитин 0,1%) 10-30 0,1-0,3 мл/10кг Слабка седація
30-80 0,3-0,8 мл/10кг Від помірної до глибокої седації та аналгезії
10-20 0,1-0,2 мл/10кг Премедикація
Кішки (Медитин 0,1%) 50-100 0,25-0,50 мл/5кг Помірна седація
100-150 0,25-0,50 мл/5кг Глибока седація
10-30 0,05-0,15 мл/5кг Премедикація
Медитин має помірний анестезуючий ефект, тому необхідно відповідним чином коригувати дози анестетиків, що вводяться тваринам, яким до цього вводився Медитин.
Медитин можна вводити у комбінації з кетаміном або буторфанолом. Медитин не слід використовувати разом із симпатоміметичними амінами, а також із комбінацією сульфаніламідів з триметопримом. При паралельному використанні лікарських препаратів, що викликають пригнічення ЦНС, можливе потенціювання пригнічуючого ефекту Медитину, в цьому випадку дозування повинні бути скориговані.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Медитин не призначений для застосування продуктивним тваринам.
Препарат не застосовують вагітним і лактуючим тваринам, а також перебувають у стані шоку, виснаженим або ослабленим. Забороняється застосування препарату тваринам з підвищеною індивідуальною чутливістю до компонентів препарату, а також тваринам з тяжкими серцево-судинними захворюваннями або захворюваннями дихальної системи, з порушенням функції печінки або нирок, ушкодженнями шлунково-кишкового тракту (заворот шлунка, утиском органів, обструкцією стравоходу), цукровим діабетом, при підвищенні внутрішньоочного тиску.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ
При передозуванні у тварини можливо апное, брадикардія, падіння кров’яного тиску. При передозуванні або в тих випадках, коли дія введеного медетомідину становить загрозу для життя пацієнта, застосовують відповідну дозу атипамезолу, якщо зняття седативного та аналгетичного ефекту Медитину не є небезпечним для тварини, що оперується. Якщо необхідно усунути брадикардію, зберігши седативну дію, доцільно використовувати атропін.
Побічні явища
Побічні явища: після введення препарату блювання спостерігається у більшості кішок та приблизно у 10% собак. У деяких кішок блювання спостерігається під час відновлення після седації. Дача їжі має бути припинена за 12 годин до анестезії. Протягом та після анестезії тварини повинні перебувати в теплі.
В окремих тварин спостерігається брадипное (4 – 6 дихальних рухів за хвилину), кількість серцевих скорочень зменшується приблизно на 50% порівняно з нормою, можливе зниження температури тіла, що пояснюється механізмом дії препарату. У поодиноких випадках можливий розвиток брадикардії з атривентрикулярною блокадою (1-2 ступені), екстрасистолії, короноспазму та зниження серцевого викиду. Кров’яний тиск спочатку трохи підвищується, потім повертається до норми, або трохи нижче. У поодиноких випадках може виникати м’язове тремтіння і неконтрольоване сечовипускання. Якщо операція затягується, необхідно регулярно змочувати рогівку, щоб уникнути її висихання. У поодиноких випадках можливий розвиток гіперглікемії внаслідок придушення секреції інсуліну. У собак з масою тіла менше 10 кг частота описаних вище небажаних ефектів може бути вищою.
Відгуки
There are no reviews yet