Того дня Грут одразу зрозумів — щось підозріле. Люди дивно посміхаються, двері відчиняються… і в дім заходить маленький чорний клубочок — Мартін.

Грут завмер.
«Це що? Нова іграшка?.. Чому вона рухається? І чому йде до МОГО дивану?»

Мартін сміливо чалапнув у кімнату, сів на улюблене місце Грута й… чхнув. Виклик прийнято.

Грут повільно підійшов, обійшов колом, нюхнув. Пауза. Напруга.
А потім раптом ліг поруч і почав вилизувати йому вушко.

Типу:
«Добре. Але правила прості: смаколики — навпіл, диван — мій, якщо страшно — ховаєшся за мною».

І з того дня замість одного короля в домі з’явилась наймиліша банда з двох хвостів 🐾
#Бокс